СТОП БУЛІНҐ
Закон України «Про освіту» (витяг, що стосується булінгу)
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
3 -1 ) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які
полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому
числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно
малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників
освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або
фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за
наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної
шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника,
та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;
{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 3 -1 згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
Стаття 25. Права і обов’язки засновника закладу освіти
1. Права і обов’язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим
Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.
2. Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа:
здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію
булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на
випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних
представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів
для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили
булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;
{Частину другу статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
Стаття 26. Керівник закладу освіти
3. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:
сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;
забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від
насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
{Частину третю статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції
України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних
органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову
політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та
протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
{Частину третю статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків,
законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення
за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
{Частину третю статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг
здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу
(цькування);
{Частину третю статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у
справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
{Частину третю статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
Стаття 30. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти
2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані
забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників)
відкритий доступ до такої інформації та документів:
правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
{Частину другу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі
освіти;
{Частину другу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки
булінгу (цькування) в закладі освіти;
{Частину другу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та
відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);
{Частину другу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
Стаття 53. Права та обов’язки здобувачів освіти
1. Здобувачі освіти мають право на:
захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм
насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою,
пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
{Абзац десятий частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом №
2657-VIII від 18.12.2018 }
отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від
булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування);
{Частину першу статті 53 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
3. Здобувачі освіти зобов’язані:
дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а
також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);
повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно
здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб,
які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які
отримали достовірну інформацію від інших осіб.
{Частину третю статті 53 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2657-VIII
від 18.12.2018 }
Стаття 54. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових
працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу
1. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:
захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому
числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації,
що завдають шкоди здоров’ю.
{Частину першу статті 54 доповнено абзацом двадцятим згідно із Законом № 2657-VIII
від 18.12.2018 }
2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:
захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та
психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою
ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти,
запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних
напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти,
виконувати свої посадові обов’язки;
повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно
здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб,
які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію
про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу
(цькування).
{Частину другу статті 54 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 2657-
VIII від 18.12.2018 }
Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти
2. Батьки здобувачів освіти мають право:
отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання
соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу
(цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати
навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати
оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;
{Абзац восьмий частини другої статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом №
2657-VIII від 18.12.2018 }
подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу
(цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
{Частину другу статті 55 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування)
стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
{Частину другу статті 55 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу
(цькування);
{Частину другу статті 55 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 2657-
VIII від 18.12.2018 }
виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в
закладі освіти.
{Частину другу статті 55 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 2657-
VIII від 18.12.2018 }
Стаття 64. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки
1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і
реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина,
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику,
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на
запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на
випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;
{Частину першу статті 64 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах
освіти;
{Частину першу статті 64 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
Стаття 65. Повноваження державних органів, до сфери управління яких належать заклади
освіти
1. Державні органи, до сфери управління яких належать заклади освіти:
сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу
(цькуванню) в закладах освіти;
{Частину першу статті 65 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
Стаття 66. Повноваження органів місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної
Республіки Крим
1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, Київська та
Севастопольська міські ради:
сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу
(цькуванню) в закладах освіти;
{Частину першу статті 66 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
2. Районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад:
сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу
(цькуванню) в закладах освіти;
{Частину другу статті 66 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від
18.12.2018 }
Стаття 71. Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти
2. Суб’єкти громадського нагляду (контролю) мають право:
1) ініціювати і брати участь у дослідженнях з питань освіти та оприлюднювати результати
таких досліджень;
2) проводити моніторинг та оприлюднювати результати, зокрема, щодо:
випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки,
вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником;
{Пункт 2 частини другої статті 71 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 2657-
VIII від 18.12.2018 }
Стаття 73. Інститут освітнього омбудсмена
1. З метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі
4. Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право:
здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та
своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-
педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;
{Частину четверту статті 73 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII
від 18.12.2018 }
аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам
освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг
(цькування);
{Частину четверту статті 73 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII
від 18.12.2018 }
13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:
"2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти,
сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального
середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання
консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які
постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг
(цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами".
Рекомендації МОН для закладів освіти щодо застосування норм
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
від 18 грудня 2018 р. №2657-VІІІ
(лист від 29.01.2019 р. №1/11-881)
Згідно із Законом, булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників
освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному,
сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій,
що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою
стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була
заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
3 метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти має бути
запроваджений комплексний підхід у сфері запобігання та протидії проявам булінгу
(цькування).
У комплексному підході можна відзначити два ключових напрями: управлінський і
просвітницький.
Управлінський напрям – це аналіз ситуації в закладі освіти, розробка правил поведінки,
алгоритмів дій, плану заходів, здійснення моніторингу його реалізації та безпечності,
комфортності освітнього середовища тощо.
Управлінський напрям реалізується керівником закладу освіти та включає такі заходи:
1. Перевірку приміщень, території закладу освіти з метою виявити місця, які
потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу
(цькування), та організацію належних заходів безпеки (пост охорони, контрольно-
пропускний режим, спостереження за місцями загального користування (їдальні,
коридори, роздягальні, ігрові майданчики, шкільні подвір’я тощо) і технічними
приміщеннями).
2. Розробку, затвердження та оприлюднення плану заходів, які пов’язані з запобіганням
та протидією булінгу (цькуванню) в закладі освіти. В першу чергу, ці заходи мають бути
спрямовані на формування стійкого переконання в учасників освітнього процесу щодо
неприпустимості булінгу (цькування) в міжособистісних стосунках і мати практичний
характер (забезпечувати набуття умінь та навичок ненасильницької поведінки).
Планування заходів з метою запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти
необхідно проводити на основі вивчення причин та умов виникнення можливих ситуацій,
а також ймовірних ризиків проявів протиправної поведінки (насильницької поведінки).
Вивчення ситуацій в закладі освіти та координація дій допоможе розробити такий план
дій, який відповідатиме реальним потребам і враховуватиме реальні ресурси закладу
освіти. У план заходів можна включити: тренінги, тематичні зустрічі та заняття, круглі
столи, бесіди, консультації, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів
всіма учасниками освітнього процесу щодо ненасильницьких методів поведінки та
виховання, вирішення конфліктів, управління власними емоціями та подолання стресу
тощо.
План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі
освіти, розробляється та затверджується керівником закладу освіти з урахуванням
пропозицій територіальних органів (підрозділів):
– Національної поліції України;
– центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері охорони здоров’я (Міністерства охорони здоров’я);
– головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну правову політику (Міністерства юстиції);
– служб у справах дітей;
– центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
3. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) в закладі
освіти відповідно до заяв, що надійшли.
Керівник закладу освіти повинен довести до відома здобувачів освіти, педагогічних,
науково-педагогічних, працівників, батьків та інших учасників освітнього процесу щодо
їх обов’язку повідомляти керівника закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками
або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до
інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від
інших осіб. Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення
розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за
результатами розслідування керівник закладу освіти створює наказом комісію з розгляду
випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання. До складу такої
Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог, соціальний
педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.
Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи
сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти
зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України
(ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не
згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із
заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з
оригіналами підписів всіх членів Комісії.
Потерпілий чи його/ї представник також можуть звертатися відразу до уповноважених
підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах
дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
4. Налагодження роботи психологічної служби закладу освіти, зокрема в частині
підвищення кваліфікації практичного психолога, соціального педагога та формування
вмінь і навичок щодо виявлення, протидії та попередження булінгу (цькування).
Варто пам’ятати, що булінг (цькування) негативно впливає на фізичне та психічне
здоров’я всіх учасників цього процесу, тому керівник закладу освіти за будь-якого
рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) забезпечує виконання заходів для
надання соціальних та психолого- педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили
булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із
практичним психологом. 3 цією метою можна запровадити консультаційні години у
практичного психолога і соціального педагога, скриньки довіри, оприлюднення телефонів
довіри, зокрема:
— Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
— Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
— Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
— Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 80050 17 20;
— Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
— Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
— Національна поліція України 102.
5. Проведення регулярного моніторингу безпечності та комфортності закладу освіти та
освітнього середовища шляхом опитування, анкетування та вжиття відповідних заходів
реагування.
Просвітницький напрям – це системна робота з інформування, роз’яснення з метою
формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії
учасників освітнього процесу.
Просвітницький напрям реалізується за участі педагогічних, науково- педагогічних
працівників, здобувачів освіти, батьків та інших учасників освітнього процесу, шляхом
організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій. Принципи дотримання
прав людини, толерантної поведінки, недискримінації, співробітництва та взаємоповаги
рекомендовано зробити наскрізними темами для таких заходів та інших форматів роботи з
попередження булінгу (цькування). Залучення громадських, батьківських, молодіжних
організацій, представників служб у справах дітей та Національної поліції України
(ювенальна превенція) дасть можливість урізноманітнити таку роботу та зробити її
цікавішою. Результатом просвітницької роботи має бути знання всіма учасниками
освітнього процесу своїх прав та можливостей, способів дій та реагування на випадки
булінгу (цькування) свідками, учасниками або об’єктом якого вони стали або могли стати.
Керівник закладу освіти зобов’язаний забезпечити оприлюднення на веб-сайтах, на
дошках оголошень та при проведенні інструктажів для своїх працівників закладу освіти:
— правил поведінки здобувачів освіти в закладі освіти;
— плану заходів закладу освіти, спрямованих на запобігання та протидію булінгу
(цькуванню);
— процедури подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу
(цькування) в закладі освіти (форма заяви, примірний зміст, терміни та процедуру
розгляду відповідно до законодавства тощо);
— порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та
відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
До функцій засновника закладу освіти або уповноваженої ним особи відповідно до Закону
належить здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання
та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову у
реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами. Для виконання цих
функцій рекомендовано призначити відповідальну особу з числа педагогічних
працівників та на своїх веб-сайтах оприлюднити інформацію, хто виконує відповідну
функцію та процедуру подання заяв.
Крім того, згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за
собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, або від 20 до 40
годин громадських робіт. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно
протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100
до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг (цькування), вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою
накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженого підрозділу органів
Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього
процесу тягне за собою накладення на нього штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до
20 процентів заробітку.
Принагідно зазначаємо, що Міністерством освіти і науки України разом із партнерами
було розроблено он-лайн курс «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах
освіти», на який вже відкрито реєстрацію за посиланням:
https://prometheus.org.ua/courses/ (розділ «Відкрито реєстрацію»).
Мета курсу – навчити освітян розпізнавати ситуації булінгу (цькування) та вчасно і
правильно реагувати на його прояви в освітньому середовищі. Курс є повністю
безкоштовним, а після успішного виконання завдань курсу можна буде отримати
сертифікат про його завершення.
Додаток №1
До наказу №____ від _____________р.
Методичні рекомендації щодо застосування норм
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» розроблені робочою групою
Крилівської гімназії
1. Відповідно ст. 30 ЗУ «Про освіту», керівник закладу освіти зобов’язаний забезпечити
оприлюднення на веб-сайтах:
правила поведінки здобувачів освіти в закладі освіти;
план заходів закладу освіти, спрямованих на запобігання та
протидію булінгу (цькуванню);
порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки
булінгу (цькування) в закладі освіти;
порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та
відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
2. Керівник закладу освіти повинен довести до відома здобувачів освіти, педагогічних
працівників, батьків та інших учасників освітнього процесу щодо їх обов’язку відповідно
до ст..53-55 ЗУ «Про освіту» повідомляти керівника закладу про випадки булінгу
(цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його
вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали
достовірну інформацію від інших осіб.
3. Відповідно до такої письмової заяви керівник закладу видає рішення (наказ) про
проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
4. Для прийняття рішення за результатами розслідування протягом 3-х робочих днів
керівник закладу освіти створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу
(цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
(Наказом директора може
бути затверджено як постійно діючий склад комісії з розгляду випадків булінгу із
внесенням доповнень по кожному з випадків булінгу, так і створюватися новий склад
Комісії по кожному з випадків булінгу окремими наказами ). До складу Комісії можуть
входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки
постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.
5. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи
сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти
зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України
(ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
6. Комісія з розгляду випадків булінгу розробляє рекомендації та план подальших дій
щодо припинення фактів булінгу у школі.
7. Керівник забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-
педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або
постраждали від булінгу (цькування).
8. Рішення Комісії оформлюються протокольно та підписується всіма членами Комісії
та реєструються в окремому журналі.
9. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не
згодний з цим, то він може звернутись до органів Національної поліції України із заявою,
про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
10. Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із
практичним психологом.
Рекомендований перелік документів:
Оформлення документації (папки) «Протидія булінгу».
1.Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2.План заходів закладу освіти, спрямованих на запобігання та протидію булінгу
(цькуванню) (враховуючи лист МОН від 29.01.2019 р. «Рекомендації для закладів освіти
щодо застосування нормЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчихактів
України щодо протидії булінгу (цькуванню)»від 18 грудня 2018 р. №2657-VІІІ)
3. Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки
булінгу (цькування) в закладі освіти.
4. Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та
відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
5. Накази про рослідування випадків булінгу, склад комісій.
6. Протоколи засідання комісії, заяви.
7.Журнал обліку звернень.
8. Розробки профілактичних занять, тренінгів по протидії булінгу.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор Крилівської гімназії ______ Н.М.Федько
«___» ________ 2022 р.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та
відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) в Крилівській гімназії
та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
1. Здобувачі освіти, педагогічні, науково-педагогічні, працівники, батьки та інші
учасники освітнього процесу зобов’язані повідомити керівника закладу про випадки
булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його
вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали
достовірну інформацію від інших осіб.
2. Відповідно до такої письмової заяви керівник закладу видає рішення (наказ) про
проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
3. Для прийняття рішення за результатами розслідування протягом 3-х робочих днів
керівник закладу освіти створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу
(цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
До складу Комісії можуть
входити керівник закладу, педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний
педагог), батьки постраждалого та булера , інші заінтересовані особи.
4. Комісією з розгляду випадків булінгу проводиться повне та неупереджене
розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб, від яких надійшла
інформація.
5. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи
сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти
зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України
(ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
6. Комісія з розгляду випадків булінгу розробляє рекомендації та план подальших дій
щодо припинення фактів булінгу у школі.
7. Керівник забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-
педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або
постраждали від булінгу (цькування).
8. Рішення Комісії оформлюються протокольно, підписується всіма членами Комісії
та реєструються в окремому журналі.
9. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий
не згодний з цим, то він може звернутись до органів Національної поліції України із
заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
10. Скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами
здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб розглядаються
відділом освіти Павлоградської міської ради.
Згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою
накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, або від 20 до 40 годин
громадських робіт. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно протягом
року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200
неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг
(цькування), вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою
накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженого підрозділу органів
Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього
процесу тягне за собою накладення на нього штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до
20 процентів заробітку.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор______ Н.М.Федько
«___»___________2022р.
Порядок подання та розгляду
(з дотриманням конфіденційності)
заяв про випадки булінгу (цькування) в
в "Крилівська гімназія" Червоненської селищної ради Житомирської області
1. Здобувачі освіти, педагогічні, науково-педагогічні, працівники, батьки та інші
учасники освітнього процесу мають право звернутися до керівника закладу про випадки
булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його
вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали
достовірну інформацію від інших осіб.
2. Відповідно до такої письмової заяви керівник закладу видає рішення (наказ) про
проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
3. Для прийняття рішення за результатами розслідування протягом 3-х робочих днів
керівник закладу освіти створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування)
