Червоненська селищна територіальна громада
Бердичівський район, Житомирська область
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Що таке "булінґ"?

Шкільне цькування або шкільний булінг (англ. school bullying campaign) - загальний термін, яким означають систематичні переслідування з образами, цькуванням, упереджене ставлення у навчальному закладі. Зазвичай, термін означає переслідування серед учнів, рідше зустрічається цькування учнів вчителями, ще рідше - цькування вчителя учнями. За дослідженнями ЮНІСЕФ, з фактами шкільного булінгу в Україні мали справу 67 % дітей у віці від 11-17 років протягом останніх трьох місяців. Також, 24 % дітей стали жертвами, а 48 % з них нікому не розповідали про ці випадки. Дещо частіше за інших дітей піддаються булінгу сором'язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі» а також діти з сімей з низьким рівнем прибутку.

Булінг. Актуальність протидії булінгу

Ми прагнемо, аби наші діти були здоровими та щасливими, щоб процес їх соціалізації відбувався якомога якісніше й безпечніше. І для цього ми маємо забезпечити дотримання прав; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками; створити атмосферу безпеки в дитячому та молодіжному колективі, забезпечити процес конструктивної комунікації учнівської молоді з оточуючими. Проте часті явища булінгу та високий рівень конфліктності серед дітей не дозволяє повною мірою досягти поставлених цілей.

Згідно з інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), з булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Також, за даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів та школярок вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% з тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. Також зазначено, що 44% з тих, хтоспостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню. У травні 2018 року за підтримки ЮНІСЕФ, медіаторами Національної медіаторської мережі було проведено опитування 6780 дітей (55,2% - хлопці, 44,8 - дівчата) в закладах освіти Луганської і Донецької області. Тільки 13,5% респондентів вказали, що конфлікти між учнями взагалі ніколи не виникають; в 36,4 % конфлікти призвели до бійки, тілесних ушкоджень, а в 52,5 - до образ, приниження, цькування. Також у лютому 2019 року було опитано 895 батьків дітей та 307 педагогів закладів освіти. 54% респондентів відмітили рост насильтсва в дитячому середовищі за останні 5 років.

На думку опитаної української молоді, булінг існує через те, що дорослі
ігнорують це питання. Кожному другому батьки відмовили в спілкуванні.
Задумайтесь, шановні батьки, 17 хвилин у день світова статистика спілкування
батьків з дитиною.

Діти не знають, що робити. Діти не знають, до кого звернутись у випадку насильства. Їх залишили з проблемою насильства наодинці. Діти, які зростають у середовищі насильства, сприймають його за норму. Тому, що їм немає з чим порівнювати. Саме тому вони беззахисні. У сприйнятті таких дітей вдарити, штовхнути, примусити - це невід'ємна частина світу і поводження з ними.

Зважаючи на актуальність проблеми протидії насильству Верховна рада України прийняла закон, який визначає поняття булінгу і передбачає адміністративну відповідальність за нього. Наша спільна мета - це формування у дітей здатності протистояти булінгу, вміння реагувати на випадки булінгу, навичок ненасильницької поведінки.

Види та прояви булінгу

Булінг в навчальному середовищі (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.

Фізичний булінг - штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

Економічний булінг - пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.

Психологічний булінг - принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

Сексуальний булінг - принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.

Кібербулінг - приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі).

Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин, що потребує психологічної допомоги.

Булінг у шкільному середовищі впливає на підлітка таким чином, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в процесі діяльності, організованої взаємодії між школярами не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним та перед колективом.

Шкільний булінг за своєю природою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху. На агресивні та жорстокі прояви поведінки булерів впливають наступні чинники:

• культ насильства у суспільстві;

• негативний вплив кіно, телебачення та інших ЗМІ;

• низький рівень виховання учнів «групи ризику»;

• байдужість з боку батьків;

• комп'ютерні ігри, що мотивують на насильство, тощо.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Типові риси учнів, схильних ставати булерами (за норвезьким психологом Д. Ольвеусом):

- відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів або учениць, пе-

реслідуючи власні цілі;

- імпульсивні; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);

- не виявляють співчуття до своїх жертв;

- зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові риси потерпілих (жертви булінгу):

- полохливі, вразливі, замкнуті, соромливі; часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку; схильні до депресії;

- часто не мають жодного близького друга або близьку подругу та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;

- можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Типові риси спостерігачів:

- відчуття провини;

- відчуття власного безсилля;

- небажання/нерозуміння власної ролі.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на їїї місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких ви-

падках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Хто може бути жертвою булінгу:

- діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;

- невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

- діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

- діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;

- діти, які відрізняються від інших будь-чим.

Хто може бути агресором або агресоркою:

- вони зазвичай фізично сильніші за інших;

- виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

- вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;

- мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Хто може бути спостерігачами:

- діти з кола кривдника або кривдниці;

- однокласники або однокласниці;

- випадкові учні або учениці;

- всі, хто бачить ситуацію булінгу.

Наслідки булінгу:

- Замкнутість

- Страх

- Безсоння

- Низька самооцінка