Червоненська селищна територіальна громада
Бердичівський район, Житомирська область
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Стратегія діяльності і розвитку гімназії на 2021-2026рр.

 

 

ПОГОДЖЕНО:                                                              ЗАТВЕРДЖЕНО:

на засіданні педагогічної ради                                  Директор «Крилівської гімназії»

Від «___»________20___р. №____                           Червоненської селищної ради

                                                                                      Житомирської області

                                                                                      Федько Н.М.

                                                                                                     «___»___________20___р.

 

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ

діяльності та розвитку

«Крилівської гімназії»

Червоненської селищної  ради

Житомирської області  області

на 2021-2026 роки

 

 

 

 

 

 

 

2021 рік

СТРАТЕГІЯ

діяльності та розвитку «Крилівської гімназії» Червоненської селищної  ради

Житомирської області  області на 2021-2026 роки

Мета стратегії розвитку гімназії – визначити перспективи розвитку гімназії як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства.

Основними стратегічними завданнями розвитку закладу на 2021 – 2026 роки є:

1. Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, академічну свободу для всебічного розвитоку особистості, як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.

2. Забеспечення якості надання освітніх послуг на початковому та базовому  середньому рівнях освіти.

3. Формування цінностей необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.

4. Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.

5. Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно чинного законодавства (очна, дистанційна, сімейна, екстернатна, педагогічний патронаж).

6. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільства.

7. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.

8. Розвиток в здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.

9. Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

10. Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.

11. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами

(інклюзивне, індивідуальне навчання).

12. Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.

13. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

14. Підвищення професійного рівня кадрового по­тенціалу згідно Положення проатестацію та сертифікацію педагогічних працівників.

 

1. Вступ

Підготовка Стратегії розвитку «Крилівської гімназії» Червоненської селищної  ради Житомирської області на 2021-2026 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно нового Закону України про освіту, про загальну середню освіту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя в основі якого закладена повна академічна свобода.

Сучасне суспільство перейшло до постіндустріальної доби, в якій цивілізація стала інформаційною. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Максимально повному вирішенню цієї проблеми сприяють доцільні методики оптимального використання сучасних інформаційних засобів навчання для підвищення якості надання освітніх послуг. Так, у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено: «Формування інформаційно-комунікаційної компетенції учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального циклу діяльнісного підходу». Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готового до життя з самореалізацією компетенцій наданих під час здобуття освіти.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, внутрішнього та зовнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

Проєкти, з яких складається Стратегія розвитку закладу, допоможуть вирішити такі завдання:

- організація методичної роботи в закладі відповідно вимогам нового Закону України про освіту, про загальну середню освіту;

- створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти;

- організація моніторингів якості знань та надання освітніх послуг;

- професійний розвиток педагогічних кадрів;

- забезпечення та покращення матеріально-технічної бази;

- забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

Основними результатами Стратегії розвитку гімназії будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності гімназії на найближчі роки.

2. Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Новий Закон України про освіту, про загальну середню освіту та новий Державний стандарт початкової освіти, базової  загальної середньої освіти орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно-орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

- орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

- здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

- володіння іноземною мовою;

- наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

- високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

- вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

- готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

- формованню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Розвиток та практичне застосування комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій здобувачів освіти в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Стратегії розвитку закладу.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:

· толерантність;

· висока комунікативність;

· творча активність;

· рефлективність;

· емпативність;

· сенситивність.

Сучасний світ – світ інформаційних технологій, доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів wikipedia; користування різноманітними навчальними програмами; електронними підручниками в Інтернеті; участь у оффлайнових та онлайнових семінарах, вебінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проєктах; дистанційне навчання; створення власних блогів; віртуальні екскурсії; можливість інтерактивного спілкування з мешканцями будь якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації тощо. Однією з першочергових завдань закладу освіти є підготовка здобувачів освіти до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Разом з тим успішній діяльності сучасного закладу освіти сприяє інформатизація самого освітнього процесу та управління закладом.

В основу Стратегії розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у освітньому закладі.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах:

· інформаційна й аналітична відкритість, доступність;

· прогнозування;

· гнучкість управління;

· оптимальність функціонування закладу в системі освіти;

· відокремленість функцій управління.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

1) використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі здобуття освіти та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

2) мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

3) наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається, в закладі освіти.

Стратегія розвитку закладу повністю підпорядкована освітній меті - виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвине­ної, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості - громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники гімназії були максимально здоровими - фізично і психологічно,  підготовленим до життя. А для цього - будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації, на основі тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

3. Загальна стратегія розвитку закладу

Освіта сьогодні - це становлен­ня людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це оз­начає, що надання освітніх послуг здійснюється не тіль­ки в інтересах держави, а й в інте­ресах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно-компетентнісно-орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпеч­ні умови розвитку дитини, всебіч­но реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядають­ся як компетентність, характерис­тики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педаго­гічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його органі­зації на результат - модель компе­тентного випускника, який сьогодні в гімназії опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку жит­тєвої компетентності.

Провідна ідея закладу – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров'я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

Проблеми, які ставить перед собою колектив :

1. Фізичний та духовний розвиток здобувача освіти.

2. Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги».

3. Створення сприятливого освітнього середовища, у якому будуть забезпечені умови для творчості та самореалізації учасників освітнього процесу.

Знаходячись на шляху дії програми «Нова українська школа» головним девізом своїм вважаємо висловлювання: «Змінюймось! Інакше перестанемо існувати».

Насамперед потрібно прагнути створити середовище, де формується нова українська школа в якій нова людина, як творча особистість, фізично і духовно досконала. Із перших кроків реформи слід зрозуміти, що в маленькому колективі має бути своя неповторна аура, і найголовніше – повага до учасників освітнього процесу, які прагнуть до надання-отримання якісних знань.

Загальна мета закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

Здійснення цієї мети можливо лише за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Здоров’я дітей – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому.

Вважаємо, що людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї часто рівняються інші. Важкий шлях цієї людини, але благородний, адже вона – вчитель. Рівень авторитету вчителя в першу чергу визначає його професіоналізм. Учительська майстерність, педагогічна культура нагромаджуються впродовж всього життя. «Тільки охоплений жадобою знань педагогічний колектив може забезпечити найголовніше, чим повинна жити школа, якщо вона хоче стати вогнищем виховання і освіти…» - ці слова В.О.Сухомлинського вважаємо керівництвом до дії для кожного педагога.

Ми створюємо:

- Сприятливі умови для надання освітніх послуг (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, використання різних методик навчання);

- Оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

- Тісну взаємодію з батьками здобувачів освіти, громадськістю .

4. Філософські засади успіху

1. Ідея розвитку та самовдосконалення

Ще великий український філософ Г. Сковорода на питання «Який шлях веде до справжньої люди­ни?» відповідав: «Пізнай себе, спрямуй себе, створи себе». Адже виховання — це розвиток, а розвиток — це самоствердження особистості. Без самовихован­ня нема виховання. Не тільки знання, а й вихован­ня характеру, почуттів стає першорядною потребою в сьогоднішньому житті, і тому підійти до ідеї само­вдосконалення потрібно як до сенсу життя.

2. Ідея виховних суб'єктних відносин

Феномен їхнього впливу на життєдіяльність особис­тості, а також колективу знайшов своє відображення, обгрунтування й розвиток у філософських трактатах С. Полоцького,  Ф. Прокоповича,  просвітників О. Духновича, С. Русової,  педагогічній спадщині видатних ук­раїнських педагогів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського,  публікаціях учених-науковців О. Киричука, І. Беха, М. Красовицького та багатьох інших. Саме суб'єктні виховні відносини, як стверджує педа­гогічна наука і педагогічна народна мудрість, виступа­ють першоосновою та найважливішими умовами повно­цінного розвитку особистості дитини, її громадянського становлення, набуття позитивного соціального досві­ду, формування вміння особистості жити й діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим.

3. Ідея поєднання інтересів розвитку особис­тості й розвитку суспільства

Суть соціального замовлення суспільства закладу освіти полягає у вихованні особистості, яка володіє не тіль­ки певною сумою знань, умінь та навичок, а й здат­на активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні.

4. Стратегія любові

Людина починається з любові. Є любов — є люди­на, є життя. Любов — ліки від деградації людства, то­му треба вчити наших дітей любити людину та життя, учити їх жити без насильства і страху, будувати сто­сунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності, тобто треба вчити дітей освоювати найголовнішу, дуже складну і багатогранну науку —науку любові.

5. Стратегія здоров'я

Здоров'я людини — це якість її як біосоціального утворення, характеристика цілісності, здоров'я — показник суспільного прогресу, здоров'я — харак­теристика добробуту народу. Здоров'я визначає по­тенціал працездатності людини та є способом ви­яву її сутності. Бути здоровою — це право кожної людини, це норма і краса, це необмежені ресурси для самовдосконалення та саморозвитку особистості.

6. Ідея виховання на засадах етнопедагогіки та педагогіки народознавства

Видатний педагог Г. Ващенко зазначав, що вихов­ний ідеал відображається не тільки в педагогічних впливах, а й у звичаях народу, його піснях, тради­ціях, особливостях його ментальності. Усе це охоп­лює етнопедагогіка як система поглядів на вихован­ня молодого покоління. В. Сухомлинський називав народну педагогіку живим вічним джерелом педа­гогічної мудрості, зосередженням духовного життя народу. Тому сучасний педагог має поставити перед собою мету поступово відроджувати споконвічну народну педагогіку, плекати в душах дітей паростки національної самосвідомості, утверджувати в їхніх душах і серцях поняття честі, гідності, поваги до рід­ної мови, національних традицій, звичаїв.

7. Ідея виховання на засадах родинної педа­гогіки.

Родинність прищеплює учням основні родинні цінності: працьовитість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до рідного краю, рідної історії, на­роду, любов до порядку, шанування старших, твор­чість слова, знання роду, збереження його честі, де­мократизм стосунків, доброту, подружню вірність та любов.

8. Ідея розвитку життєвої компетентності

Статус людини в суспільстві залежить від неї са­мої: швидкоплинність соціального прогресу, дина­мічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, поси­ленні відповідальності молодої людини за своє май­бутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• науково-методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

• діяльність психологічної служби.

5. Управлінський аспект

Мета: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи гімназії інноваційні технології.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада гімназії;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоуправління.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяль­ністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з ви­користанням перспективного планування. План будується на основі під­готовки інформаційної довідки про гімназію, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією гімназії.

При складанні плану використовуєть­ся структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає екс­пертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ла­нок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

6. Методичний аспект

Мета: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника.

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

 

Шляхи реалізації:

1. Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2. Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

7. Виховний аспект

Мета: сприяння формуванню в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії; розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1. Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

3. Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я.

6. Затвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації

1. Організації і проведення засідань МО класних керівників відповідної тематики.

2. Проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти середньої  ланки.

3. Організація роботи шкільного самоврядування.

4. Проведення класних годин, впровадження на практиці соціо-культурної змістової лінії на уроках.

5. Проведення тижнів, декад, місячників тощо…

8. Психолого-педагогічний аспект

Мета: формування особистості через гімназійне та сімейне виховання з урахуванням:

- індивідуальних особливостей;

- здібностей;

- умінь та навичок.

 

Основні завдання:

1. Створення:

- ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

- умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

- умов для позитивної адаптації учнів до навчання у гімназії.