Освітня програма

СХВАЛЕНО                                                    ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною  радою                                         наказом по Крилівській        

«Крилівської    гімназії»                                          гімназії

Червоненської селищної ради                     Наказ №__ від  «__»______2022 р.

                                                                            Директор                                                                                                    Протокол №__ від «__»_______ 2022р.                _______ Н.М.Федько

Голова педагогічної ради                                      

   _________   Н.М.Федько                                            М.П.

        М.П.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Крилівської гімназії

 Червоненської селищної ради Житомирської області

на 2022–2023 навчальний рік

2022 рік

Освітня програма

«Крилівської гімназії» Червоненської селищної ради  Житомирської області

охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) ступенях навчання. Програма розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,  Постанов Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462, від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової  освіти» (зі змінами), від 23.11.2011р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та на підставі типових освітніх програм, затверджених наказами МОН України від 08.10.2019р. №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»; від 08.10.2019р. №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»; від  20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-2, 3–4 класів визначає вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 -         дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

У процесі реалізації Типової освітньої програми передбачено використання  внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Мета освітньої програми базової школи визначає зміст та організацію освітнього процесу, забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку здобувачів освіти. Заклад активно використовує педагогіку партнерства (співробітництва), що ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості, рівного доступу до освіти, створення умов для соцільно-психологічного захисту учасників освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень.

Освітня програма закладу спрямована на:

• диференційоване та індивідуальне навчання на всіх ступенях вільного застосування вчителями різних методик  навчання та виховання;
• результати навчання та формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
• розширення повноважень вчителів, учнів, батьків в управлінні школою, вирішенні методичних, педагогічних, фінансових питань, завдань розвитку матеріальної бази;
• утвердження в школі атмосфери гуманізму, поваги до особистості вчителя і учня;
• формування у здобувачів освіти національної самосвідомості, правої культури та громадянської відповідальності.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає  3500 годин/навчальний рік:

• для 1-го класу  – 805 годин/навчальний рік,
• для 2-го класу  – 875 годин/навчальний рік,
• для 3–го  класу – 910 годин/навчальний рік, 
• для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів  складає 5390 годин/навчальний рік:

• для 5-го класу –    1015 годин/навчальний рік,
• для 6-го класу – 1032,5 годин/навчальний рік,
•  для 7-го класу – 1085 годин/навчальний рік,
• для 8-го класу – 1137,5 годин/навчальний рік,
• для 9-го класу – 1207,5  годин/навчальний рік.

   Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у  навчальних планах початкової та основної школи   (додаток 1 – для 1-2  класів, додаток 2 – для 3 -4 класів, додаток 3  для – 5-8  класів, додаток 4 – для 9 класу).

   Навчальні плани Крилівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Червоненської селищної ради Житомирської області охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, яка передбачає індивідуальні заняття та консультації на вивчення окремих предметів інваріантної складової,     групові заняття та консультації.

     Навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру  кожного рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають  гранично допустиме тижневе навантаження учнів, передбачають реалізацію освітніх галузей через окремі предмети відповідно до Державних освітніх  стандартів.    

 Відповідно до пп.1-2 статті 20 Закону України «Про освіту», Положення про інклюзивне навчання із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №588 від 09.08.2017 року передбачено умови для  інклюзивних класів, навчання осіб з особливими освітніми потребами. Індивідуальні навчальні програми та індивідуальні навчальні плани для учнів  розробляються педагогічними працівниками за участю одного з батьків (законних представників) відповідно до можливостей дитини з використанням Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та  з урахуванням рекомендацій комунального закладу інклюзивно-ресурсного центру Житомирської міської ради.

 Індивідуальне навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття  загальної середньої освіти, затвердженого наказом  Міністерства освіти і науки  України від 12 січня 2016 року № 8 у редакції наказу Міністерства освіти і науки  України від 10 липня 2019 року №955, на підставі довідок про потребу дитини у домашньому догляді та заяв одного з батьків чи осіб, які їх замінюють. Відповідно до п.2 розділу І Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти заклад може організовувати здобуття освіти здобувачами за різними формами (екстернат, сімейна, педагогічний патронаж). В навчальному закладі за сімейною формою навчаються 3 здобувачі освіти ( один учень 9-го класу та два учні 5-го класу), які перебувають тимчасово за кордоном.

Початкова освіта здобувається.

Відповідно до пп.4-5 статті 12 Закону України «Про освіту»

4. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

5. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

   Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Початкова освіта забезпечує формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

 Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Освітня програма  початкової освіти  передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

«Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником», – йдеться також у законі.

Для тих, хто розпочав навчання у 2018 році  й пізніше, тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років.

В закладі передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
• базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас).

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей.

Освітню програму укладену за освітніми галузями, визначеними в Державних стандартах та Типових освітніх програмах, а саме:

початкова освіта 1-4 класи (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.),

освітні галузі:

мовно – літературна;

іншомовна;

математична;

я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна й здоров҆язбережувальна;

технологічна;

інформативна;

мистецька;

фізкультурна;

базова освіта, 5-9 класи (за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 року №405),

освітні галузі:

мови і літератури;

суспільствознавство;

мистецтво;

математика;

природознавство;

технології;

здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах, обраних для викладання предметів інваріантної складової  навчального плану (додаток 5).

      Особливістю освітнього процесу в 1-4 класах   є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні.

       У навчальному  плані  для 1-2, 3-4  класів:

• • у 1-му  класі (програма Савченко О.Я.)  освітні галузі  «Мовно – літературна»  реалізується через  предмети – інтегрований курс «Навчання грамоти», «Іншомовна» - через предмет «Англійська мова»,  «Математична» - через  предмет «Математика»,  «Мистецька» через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», «Фізкультурна» - через предмет «Фізична культура», «Технологічна» - через предмет «Дизайн і технології».  Три години інтегрованого  курсу «Я у світі»   розподіляються   між такими освітніми галузями:  природнича,  соціальна та  здоров'язбережувальна,  громадянська та історична;
  • у  2-му  класі  (програма Савченко О.Я.)  освітні галузі  «Мовно – літературна»  реалізується через  предмети –  «Українська мова» та «Читання», «Іншомовна»  - через предмет «Англійська мова»,  «Математична» - через  предмет «Математика»,  «Мистецька» через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», «Фізкультурна» - через предмет «Фізична культура», «Технологічна» - через предмет «Дизайн і технології»,  «Інформатична» - через «Інформатика».  Три години інтегрованого  курсу «Я у світі»   розподіляються   між такими освітніми галузями:  природнича,  соціальна та здоров'язбережувальна,  громадянська та історична.
  • у 3-му  класі   (програма Савченко О.Я.)  освітні галузі  «Мовно – літературна»  реалізується через  предмети –  «Українська мова» та «Літературне читання», «Іншомовна»  - через предмет «Англійська мова»,  «Математична» - через  предмет «Математика»,  «Мистецька» через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», «Фізкультурна» - через предмет «Фізична культура», «Технологічна» - через предмет «Дизайн і технології»,   «Інформатична» - через предмет «Інформатика».  Три години інтегрованого  курсу «Я у світі»   розподіляються   між такими освітніми галузями:  природнича,  соціальна та здоров'язбережувальна,  громадянська та історична;
  • у 4-му  класі   (програма Савченко О.Я.)  освітні галузі  «Мовно – літературна»  реалізується через  предмети –  «Українська мова» та «Літературне читання», «Іншомовна»  - через предмет «Англійська мова»,  «Математична» - через  предмет «Математика»,  «Мистецька» через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», «Фізкультурна» - через предмет «Фізична культура», «Технологічна» - через предмет «Дизайн і технології»,   «Інформатична» - через предмет «Інформатика».  Три години інтегрованого  курсу «Я у світі»   розподіляються   між такими освітніми галузями:  природнича,  соціальна та здоров'язбережувальна,  громадянська та історична.

     Наскрізні лінії («Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність») є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів; соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

   В межах  освітньої галузі «Суспільствознавство»  у  5 класі вивчається  курс «Історія України» (Вступ до історії);  у 6 класі –  інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України», предмети  «Історія України», «Всесвітня історія» у 7-9 класах,  предмет «Основи правознавства»  у 9 класі. Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується у 5-9 класах  через навчальні предмети «Українська мова», «Українська література», «Англійська  мова», «Зарубіжна  література»; освітня галузь  «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» та   «Музичне мистецтво»  у  5 -7 класах,  інтегрованим курсом «Мистецтво» у 8-9 класах, освітня галузь «Технології»  реалізується у 5-9 класах через предмети «Трудове навчання» та  «Інформатика», освітня галузь «Здоров'я і фізична культура»  - окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура», освітня галузь «Математика» - через предмети  «Математика» у 5-6 класах, «Алгебра» у 7-9 класах, «Геометрія» у 7-9 класах, галузь  «Природознавство» - через предмети «Пізнаємо природу» у 5 класі, «Біологія» та «Географія у 6-9 класах, «Фізика»  та «Хімія» у 7-9 класах. Вивчення іноземної мови надає можливість більш глибоко вивчати та досліджувати історію і культуру різних країн та народів.  Вивчаючи іноземну мову, здобувачі освіти розвивають своє креативне мислення.

Англійська мова вивчається з 1 класу по 9 клас.

Форми організації освітнього процесу.

Формами організації освітнього процесу є різні типи уроків, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, уроки на природі. Урок залишається визначальною формою освітнього процесу. Процес навчання в школі визначається системою дидактичних принципів, що випливають із його закономірностей. Дидактичні принципи слід враховувати й під час вибору методів навчання, за допомогою яких учитель повинен поступово, систематично навчати учнів, подавати їм навчальний матеріал доступно, наочно, науково, дбати, щоб учні виявляли самостійність та активність і свідомо засвоювали його.

Кожен урок має певну структуру, що визначає послідовність його етапів. На кожному етапі вирішують конкретні завдання, що також позначається на виборі методів навчання.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

МОН України зазначає, що формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.  

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних робіт, лабораторних робіт, досліджень, проєктів відповідно до змісту окремих предметів.

   Відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджено наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 впроваджується дистанційна форма навчання. Дистанційна форма здобуття освіти залишається виключно добровільною і потребує подання відповідної заяви про зарахування/переведення від батьків. Є можливість організації змішаного навчання. Заклад освіти може визначити такий режим роботи, за якого учні почергово відвідують заклад освіти для очних занять, решту часу навчаючись дистанційно. Обов’язково  враховуються інтереси учнів під час дистанційного навчання.

Технології дистанційного навчання дозволяють продовжувати освітній процес під час карантину та інших надзвичайних обставин (без переведення учнів на дистанційну форму).

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності (моніторинг);
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (навчальні програми та підручники);
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (щомісячні звіти);
• якість проведення навчальних занять(через аналіз уроків);
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – проведення адміністративних контрольних робіт.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Інструменти для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення якості освіти  визначені відповідно до порядку проведення внутрішнього моніторингу у закладі. 

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання.

Відповідно до наказів МОН України від 20.08.2018 року №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу у НУШ», від 27.08.2019 року №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу», від 16.09.2020 року №1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи», листа МОН України №1/9-174 від 30.03.2021 «Щодо оцінювання навчання учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» здійснюється оцінювання здобувачів освіти 1-4 класів.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне (вербальне) оцінювання (у 1-4  класах відбувається на суб’єкт – суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку  учнів  у процесі навчання та має на меті  підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього індивідуального розвитку в процесі навчання; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях);

2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне),

 річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.

 Формувальне (вербальне) та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам освітньої програми закладу освіти, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладу   освіти. Підсумкове оцінювання у початкових класах передбачає  зіставлення навчальних досягнень здобувачів  з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними  освітньою програмою. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів  відображається у свідоцтві досягнень, що видається   учневі.

     Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

     Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

    Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

   Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття  початкової, базової середньої освіти  вимогам державних стандартів повної загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу  якості освіти.

     Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію на кожному рівні повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації   на кожному ступені навчання    визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

  У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон), оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти початкової, базової школи.

Відповідно до ст.12 розділу ІІ Закону України «Про освіту» «Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

вільне володіння державною мовою;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інноваційність;

екологічна компетентність;

інформаційно-комунікаційна компетентність;

навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність;

інші компетентності, передбачені стандартом освіти».

1) Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізувати педагоги у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

курси за вибором;

проєктну діяльність;

позакласну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний терес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 Додатки до навчального плану: 1, 2, 3, 4.

Додаток 5  – перелік програм для вивчення предметів  інваріантної складової  навчального  плану.

Додаток 1

СХВАЛЕНО                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною  радою                                      наказом по Крилівській         

«Крилівської    гімназії»                                                   гімназії

Червоненської селищної ради                         Наказ №__  від «__»____20___р.             

Житомирської області                                      Директор:                                                                                                                       

Протокол №__  від  «__»___20__р.                           _______ Н.М.Федько

Голова педагогічної ради                                  

   _________   Н.М.Федько                                           М.П.

       М.П.

Навчальний план

«Крилівської гімназії»

Червоненської селищної ради Житомирської області

для  1-2  класів на 2022 – 2023  навчальний рік

з українською мовою навчання, 5-денний тиждень

(за Типовою освітньою  програмою, розробленою під керівництвом  О.Я.Савченко)

Наказ МОН України від  08.10. 2019 року № 1272

 *Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.           

                                        Директор                       Н.М.Федько

М.П.

Додаток 2

СХВАЛЕНО                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною  радою                                наказом по Крилівській    гімназії     

«Крилівської  гімназії»                                          

Червоненської селищної ради                     Наказ №__  від«__»____20___р.            

Житомирської області                                      Директор:                                                                                                                        

Протокол №__  від  «__»___20__р.                           _______ Н.М.Федько

Голова педагогічної ради                                  

   _________   Н.М.Федько                                           М.П.

       М.П.

Навчальний план

«Крилівської гімназії»

Червоненської селищної ради Житомирської області

для  3 – 4  класів на 2022 – 2023  навчальний рік

з українською мовою навчання, 5-денний тиждень

(за Типовою освітньою  програмою, розробленою під керівництвом  О.Я.Савченко)

Наказ МОН України від  08.10.2019 року № 1273

    *Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.           

                             Директор                     Н.М.Федько

М.П.

                                                                                                                                    Додаток 3

                          СХВАЛЕНО                                                                   ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною  радою                                      наказом по Крилівській   гімназії      

«Крилівської гімназії»                                                       

Червоненської селищної ради                         Наказ №__  від «__»____20___р.            

Житомирської області                                      Директор       школи:                                                                                                                       

Протокол №__  від  «__»___20__р.                           _______ Н.М.Федько

Голова педагогічної ради                                  

   _________   Н.М.Федько                                           М.П.

       М.П.                                                                                                                                                

Навчальний план

«Крилівської гімназії»

Червоненської селищної ради Житомирської області

для 5 - 8 класів на 2022 – 2023 навчальний рік

з українською мовою навчання, 5-денний тиждень

 (згідно з таблицею  1 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої

освіти ІІ ступеня,  затвердженої наказом  МОН України від 20.04.2018р. № 405)

                                 Директор школи  ___________       Н.М.Федько

М.П. 

Додаток 4

СХВАЛЕНО                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною  радою                                  наказом по Крилівській гімназії        

«Крилівської    гімназії»                                                                                                                                

Червоненської селищної ради                    Наказ №__від«__»____20___р.            

Житомирської області                                      Директор:                                                                                                                       

Протокол №__  від  «__»___20__р.                           _______ Н.М.Федько

Голова педагогічної ради                                   

   _________   Н.М.Федько                                           М.П.

       М.П.

                                                                        Навчальний план

«Крилівської гімназії»

Червоненської селищної ради Житомирської області

для  9-го класу на 2022– 2023 навчальний рік

з українською мовою навчання, 5-денний тиждень

 (згідно з таблицею  12 до Типової освітньої програми закладів загальної  середньої  

 освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом  МОН України від 20.04.2018р. № 405)

                                             Директор                  Н.М.Федько

М.П.

                                                                                                                                  Додаток 5

СХВАЛЕНО                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною  радою                                 наказом по Крилівській  гімназії        

«Крилівської     гімназії»                                                                                                                            

Червоненської селищної ради                     Наказ №__  від «__»____20___р.            

Житомирської області                                      Директор:                                                                                                                        

Протокол №__  від  «__»___20__р.                           _______ Н.М.Федько

Голова педагогічної ради                                  

   _________   Н.М.Федько                                           М.П.

       М.П.

Перелік програм

для вивчення предметів  інваріантної складової  навчального плану

«Крилівської гімназії»

Червоненської селищної ради Житомирської області

у 2022-2023  навчальному році