Історична довідка

Червоне – селище міського типу, центр селищної ради.

Розташоване за 15 км. на південний захід від районного центру м. Андрушівки, за 19 км. від залізничної станції Чорнорудка, на річці Пустоха (притока Гуйви).

Площа населеного пункту – 813.7 га.

Населення – 2866 осіб.

Кількість дворів – 1179.

Село відоме з 1737 р. Зі слів старожила, 98-річного С.Р. Рябого, записано таку версію походження назви населеного пункту: під час набігів татар на цій території відбувалися великі бої, внаслідок чого земля була просякнута кров’ю. Тому місцевість назвали «червона земля». А пізніше – містечко Червоне. Зі слів інших старожилів відомо, що на території сучасного Червоного стояли великі базари, на яких продавали «красние товары» - звідси й назва. За третьою версією, селище назвали так тому, що хати тут мастили червоною глиною.

Раніше Червоне відносилось до Солотвинської волості Житомирського уїзду, Волинської губернії.

До реформи 1861 р. жителі Червоного були кріпаками, а з появою заводів з’явились і робітники.

Власником цих земель в 40-х роках XIX ст. був польський граф Грохольський.

В період російсько-турецької війни завбачливий міщанин м. Глухова Чернігівської губернії М. А. Терещенко купив на пільгових умовах маєтки графа Грохольського для свого онука.

У 1917 р. в селі були відкриті семирічна і чотирирічна єврейські школи.

У 1960 р. у лікарні були відкриті відділення: хірургічне – 15 ліжок, терапевтичне – 15 ліжок, акушерсько-гінекологічне – 5 ліжок.

На території Червоного розташований цукровий завод ПАТ «Червонський цукровик». Він був збудований відомим цукрозаводчиком М. А. Терещенком. У 1902-1904 рр. Терещенко збудував на місці старого заводу новий. Сировину завод отримував від радгоспів, фермерів, була своя сировинна база. Також у Червоному працював спиртовий завод, нині ДП «Червоненський завод продовольчих товарів». Під час війни спирт в основному виготовлявся для потреб армії. Взимку 1945 р. завод працював на дровах і торфу. У 1964 р. відбудована безперервна схема одержання спирту із крохмалистої сировини і завод переведено на переробку зерна. У 1964 р. збудовано електростанцію, а весь завод реконструйовано. Значно зросла виробничо-технічна потужність заводу.

У 2005 р. відзначено 130-річчя Червоненської ЗОШ. У школі працює 45 вчителів. Відомі династії педагогів – Бачинських, Пискунів, Сторожук, Ящук, Атаманюк.

В селищі діють два  музеї – у цукровому заводі та у школі. У музеях представлені експозиції за такими напрямками:

• найдавніший період в історії селища;
• предмети побуту наших предків;
• історія місцевих підприємств (цукрового, спиртового заводів);
• історія школи;
• Велика Вітчизняна війна.

При музеї дії група «Слідопит», яка проводить пошукову роботу та підтримує зв’язки з ветеранами.

На території Червоного працюють 2 ДНЗ, 2 спортивних майданчика, селищна бібліотека, яка обслуговує читачів. Є центр дозвілля.

На даний час працює центр первинного надання медичної допомоги, в якому знаходиться 20 ліжок денного стаціонару та працює 37 спеціалістів медичного персоналу.

В селищі розташовано 7 продовольчих магазинів, дві аптеки, 2 кафе, їдальня від цукрового заводу, пожежна частина, поштове відділення зв’язку, ковбасний цех,  надають послуги три перукарні.

Працює селищний ринок.

На даний час діє ПАТ «Червонський цукровик».