Програма соціально-економічного розвитку 2018

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням 29 сесії

7 скликання

від «22» лютого 2018р.

ПРОГРАМА

соціально-економічного розвитку

Червоненської селищної ради

об’єднаної територіальної громади

на 2018 рік

ЗМІСТ

	Вступ
І.	Паспорт Програми
ІІ.	Аналітична частина
	2.1 Загальні відомості. Географічне розташування та природні ресурси громади
	Особливості соціального сектору населення громади
	2.3. Гуманітарний сектор
	2.4. Фінансово-бюджетна складова
	2.5. Розвиток земельних відносин та землевпорядкування територій
	2.6. Впровадження заходів з енергозбереження
	2.7. Екологічна безпека навколишнього середовища
	2.8. Надання адміністративних послуг та сприяння розвитку громадянського суспільства
	2.9. Розвиток та модернізація реального сектору економіки, інфраструктури та сфери послуг територіальної громади
ІІІ.	Створення необхідних умов для переселенців з тимчасово окупованих територій та соціальна підтримка учасників АТО
ІV.	Пріоритетні цілі та завдання діяльності Червоненської селищної ради об’єднаної територіальної громади на 2018рік.
V.	Основні завдання та механізми реалізації Програми соціально-економічного розвитку територіальної громади
VІ.	Ризики та можливі перешкоди
VІІ.	Контроль за ходом реалізації програми

ВСТУП

Програма соціально-економічного розвитку Червоненської селищної ради об’єднаної територіальної громади на 2018 рік (далі – Програма) розроблена відповідно до вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та згідно з типовою формою, рекомендованою Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Програму розроблено з урахуванням вимог : Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, Плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, основних положень Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року, затвердженої рішенням обласної ради від 19.03.2015 №1403 та Плану заходів на 2018-2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року, затвердженого рішенням обласної ради від 22.12.2016 №413.

Програму сформовано на основі пропозицій та прогнозів структурних підрозділів Виконавчого комітету Червоненської селищної ради з урахуванням побажань сільських територіальних громад, підприємств та організацій.

На підставі аналізу статистичних даних, аналізу тенденцій розвитку галузей економіки, гуманітарної і соціальної сфери громади у 2015-2017 роках, з урахуванням поточної економічної ситуації в країні, можливих ризиків - у Програмі визначено прогнозні показники економічного, соціального та культурного розвитку громади.

У Програмі передбачено комплекс завдань та заходів, спрямованих на стабілізацію роботи і розвиток основних галузей виробничої та соціальної сфери територіальної громади.

Заходи, закладені в Програмі, спрямовані на реалізацію єдиної політики розвитку громади відповідно до стратегічних пріоритетів економічного і соціального розвитку області та держави на 2018 рік:

Реалізації державної політики у сфері протидії корупції.
Забезпечення територіальної цілісності держави.
Зміцнення обороноздатності, збереження миру та спокою на території громади.
Гарантування безпечної життєдіяльності населення.
Залучення інвестицій в економіку громади.
Зменшення технічної та моральної зношеності об’єктів виробничої та соціальної інфраструктури.
Забезпечення належного рівня розвитку інфраструктури бізнесу.
Cтворення умов для подальшого нарощування сільськогосподарського виробництва та підвищення його ефективності.
Комплексний розвиток сільських територій та підвищення соціального захисту і життєвого рівня сільських жителів.
Диверсифікація джерел енергопостачання та підвищення рівня енергоефективності.
Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу.
Розвиток інтелектуального капіталу.
Забезпечення збалансованості бюджету громади.
Зменшення рівня забруднення навколишнього середовища.
Розвиток культури.
Підвищення якості освіти.
Збереження трудових ресурсів громади.
Розвиток транскордонних та міжнародних відносин.
Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу.

Фінансування заходів програми буде здійснюватися за рахунок коштів :

- обласного та державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію цільових програм;

- Державного фонду регіонального розвитку, що спрямовуються на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку;

- донорських організацій;

- суб’єктів підприємницької діяльності;

- інших джерел незаборонених законодавством України.

Прогнозні розрахунки показників соціально-економічного розвитку громади на 2018 рік розроблені на підставі статистичних даних Державної служби статистики України та відображають наміри структурних підрозділів Червоненської селищної ради, виконавчого комітету Червоненської селищної ради, організацій і господарств громади щодо результатів їх діяльності у наступному році.

На основі оцінки тенденцій економічного і соціального розвитку громади у 2017 році, встановлення нагальних проблем, визначено основні напрями розвитку, пріоритети діяльності, а також основні завдання і заходи на 2018 рік.

З метою забезпечення балансу інтересів держави, найманих працівників та власників, завдання і заходи, визначені Програмою, реалізовуватимуться шляхом тісної співпраці сторін соціального партнерства: органів державної влади, місцевого самоврядуванняпрофспілок та роботодавців.

Проект Програми погоджено та розглянуто на засіданнях постійних комісій Червоненської селищної ради, доопрацьовано з урахуванням внесених пропозицій та зауважень.

Організацію виконання заходів Програми здійснюватиме селищна рада, її структурні підрозділи спільно з організаціями та установами, які відповідні за відповідні розділи Програми.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни і доповнення до Програми затверджуються рішенням сесії селищної ради

І. Паспорт Програми

1. Ініціатор розроблення Програми соціально-економічного розвитку Червоненської селищної ради об’єднаної територіальної громади на 2018 рік		Червоненська селищна рада
2. Розробник Програми		Сектор економічного розвитку та інвестицій
3. Співрозробники Програми		Структурні підрозділи селищної ради, інші органи місцевого самоврядування, підприємства та установи
4. Відповідальний виконавець Програми		Виконавчий комітет, Червоненська селищна рада

5. Учасники Програми		Структурні підрозділи Червоненської селищної радаи, інші органи місцевого самоврядування, підприємства та установи
6. Термін реалізації Програми		2018 рік
7. Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми		Місцевий бюджет громади, державний та обласний бюджети, бюджет регіонального розвитку
8. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, тис. грн.
у т.ч.:
Цільові програми		36 613 350
Кошти місцевого бюджету на реалізацію проектів
Кошти інших джерел на реалізацію проектів

ІІ. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ГРОМАДИ

Станом на початок 2017 року площа громади становить 15 617,27га.

Кількість населення згідно зі статистичними даними Головного управління статистики у Житомирській області (статом на 01.01.2018 року) - 5782 чол.

Статут громади затверджено рішенням 1 сесії Червоненської селищної ради

1скликання від 24.11. 2015 р. Статут зареєстровано 27.11.2015 року.

Центр громади – смт. Червоне.

Кількість населених пунктів громади: 7

смт. Червоне;
с. Малі Мошківці;
с. Великі Мошківці;
с. Глинівці;
с. Забара;
с. Котівка;
с. Крилівка.

Відстань до найближчих міст: Андрушівка – 18.3 км; Бердичів- 32.2 км.; Житомир – 39.2 км.

На території громади діють наступні соціально-культурні, освітні та медичні заклади:

Загальноосвітні заклади: 3

Чевоненська ЗОШ І-ІІІ ст.;
Глинівецька ЗОШ І-ІІІ ст.;
Крилівська ЗОШ І-ІІ ст.

Дошкільні заклади: 6

ДНЗ «Сонечко» с. Забара;
ДНЗ «Сонечко» с. Глинівці;
ДНЗ «Сонечко» с. Крилівка;
ДНЗ «Капітошка» с В. Мошківці;
ДНЗ «Калинка» смт. Червоне;
ДНЗ «Горобинка» смт. Червоне.

Кількість закладів фізичної культури: 1

Червоненський центр дозвілля.

Кількість медичних закладів: 8

Червоненська амбулаторія загальної практики та сімейної медицини;
Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф смт. Червоне;
фельдшерський пункт с. Забара;
фельдшерсько-акушерський пункт с. Глинівці;
фельдшерсько-акушерський пункт с. Великі Мошківці;
фельдшерсько-акушерський пункт с. Малі Мошківці;
фельдшерський пункт с. Котівка;
фельдшерсько-акушерський пункт с. Крилівка.

Кількість закладів культури: 13

будинок культури та центр дозвілля смт. Червоне;
філія Забарського центру дозвілля (с. Котівка);
клуб с. Глинівці;
клуб с. Малі Мошківці;
будинок культури с. Великі Мошківці;
центр дозвілля с. Забара;
бібліотека смт. Червоне;
бібліотека с. Глинівці;
бібліотека с. Малі Мошківці;
бібліотека с. Великі Мошківці;
бібліотека с. Крилівка.

Заклади пожежної безпеки: 1

36-й професійно-пожежний пост (смт. Червоне)

Найголовнішими соціально-економіними недоліками громади є:

- безробіття;

- низький культурний, моральний та освітній рівень населення;

- віддаленість від великих населених пунктів;

- пасивність та байдужість жителів громади;

- загальнодержавна ситуація в країні, тощо.

Стратегічною метою селищної ради є виконання наступних робіт:

- проведення робіт з реконструкції існуючих водопровідних мереж та будівництво нових;

- поступове асфальтування та проведення робіт з капітального ремонту доріг комунальної власності;

- проведення енергозберігаючих заходів;

- благоустрій населених пунктів громади, будівництво дитячих майданчиків та їхній ремонт, впорядкування водоймищ, парків, пам’ятників та ін.;

- розвиток КП «Червоненський селищний ринок»;

- допомога закладам освіти, медицини та культури;

- благоустрій кладовищ, тощо.

Загальний очікуваний ефект від реалізації програмних цілей – підвищення рівня благоустрою населених пунктів громади, розвиток духовно-культурних, спортивних, освітні, медичних закладів, підвищення рівня надання послуг КП «Червоненський КП», поліпшення матеріально-технічної бази та будівель закладів освіти, медицини та культури.

Клімат на території нашої громади помірно-континентальний, з теплим вологим літом та м'якою зимою. Формування клімату відбувається під впливом атлантичних повітряних потоків, що супроводжується інтенсивною циклічною діяльністю. В холодний період (грудень-березень) нараховується до 30-35 циклонів, а в теплий (квітень-жовтень) близько 12-15. Середня температура січня - 10 C, а в липні — близько +20˚ C. Річна кількість опадів близько 600 мм. Немалої шкоди завдає господарству населених пунктів громади таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі. Поряд з тим спостерігаються бездощові періоди – до 60 днів, можливі посухи і суховії. Значної шкоди завдають пізні весняні та ранні осінні заморозки. Взимку можливі низькі температури протягом 25 днів, ожеледь до 15 днів і більше. В останнє десятиріччя простежується стійка тенденція клімату до потепління. Дуже часто виникають надзвичайні стани природного характеру на які необхідно оперативно реагувати.

Ґрунтовий покрив в нашій місцевості просторово дуже складний і відзначається високим ступенем диференціації величин ґрунтових контурів і великою контрастністю як в генетичному, так і в агровиробничому відношенні. Велика різноманітність поширених на нашій території ґрунтових видів зумовлена неоднорідністю геологічної будови, клімату, рельєфу і пов’язаних з ними умов зволоження та інших факторів, під впливом яких формувалися ґрунти. У нашій місцевості велика частка земель припадає саме на дерново-підзолисті, які характеризуються рядом негативних властивостей: кислою реакцією ґрунтового розчину, бідністю на гумус та валові і легкорозчинні форми поживних речовин, несприятливим водно - повітряним режимом. Природна родючість цих ґрунтів низька, особливо піщаних та глинисто-піщаних. Щільний маловодопроникний глейовий горизонт дерново-підзолистих глейових і сильно глейових супіщаних ґрунтів перешкоджає швидкому проникненню талих весняних та літніх дощових вод у глибші горизонти. Вони довгий час застоюються близько від поверхні, спричиняючи вимокання озимих культур. Ці ґрунти повільно прогріваються і пізніше досягають фізичної спілості, що затримує початок проведення польових робіт та скорочує період вегетації рослин. Сезонне перезволоження робить їх обмежено придатними для використання під озимину, коренеплоди, бульбоплоди та не придатними для багаторічних насаджень. Також поширені опідзолені ґрунти: сірі, темно - сірі, чорноземи опідзолені. За хімічними властивостями сірі опідзолені ґрунти кращі від дерново-підзолистих – вміст гумусу тут дещо вищий, реакція ґрунтового розчину слабо кисла, ґрунти насичені основами. Забезпеченість азотом низька, фосфором і калієм помірна. Окремими великими масивами залягають чорноземи малогумусні глибокі та неглибокі. Проте основу ґрунтового покриву становлять чорноземи малогумусні глибокі і неглибокі піщано-середньосуглинкові, яким властиві: добра аерація та водопроникність при достатній водоутримуючій здатності, що створює сприятливі умови для накопичення та затримку в ґрунті органічних і мінеральних поживних речовин. За природною родючістю чорноземи неглибокі одні з найкращих серед ґрунтів України та світу. Чорноземи глибокі відрізняються від чорноземів неглибоких товщиною гумусового горизонту, який досягає 90 см, а в окремих випадках – 110-130 см. Мінерально-сировинний потенціал невеликою кількістю видів корисних копалин та розташовані в межах громади. Це граніт, глина, пісок, торф тощо.

Файл:Andrushivka.jpg

Гідрографічна мережа громади розміщена в межах басейну р. Дніпро - притоки р.Тетерів (р. Гуйва). Для водного режиму річок характерною є відносна довготривалість весняної повені, на яку припадає до 70% річного стоку.

Враховуючи те, що наша область посідає четверте місце по площі лісових насаджень – це стосується повною мірою і нашої громади. Так загальна площа земель лісового фонду області становить 1094,4 тис. га, у тому числі вкрита лісом – 1046,5 тис. га. Даний показник вищий тільки в Закарпатській, Івано-Франківській та Рівненській областях. На одного жителя області припадає 0,74 га вкритих лісом земель (по Україні – близько 0,2 га). Загальна площа лісів по Андрушівському району 7,4 тис. га, з них 71 % — дубово-грабові і 20 % — хвойні з домішками берези, вільхи і тополі. Це пояснюється не лише різноманіттям ґрунтових умов, але й антропогенною діяльністю протягом тривалого періоду. Разом з тим вони відіграють важливе значення у збереженні і поширенні біорізноманіття, сприяють ґрунтотворним процесам та формуванню різноманітних типів ландшафтів. Крім задоволення потреб народного господарства у деревині і продуктах побічного використання, ліси за своїм призначенням і місце розташуванням виконують також екологічні функції. Враховуючи, що область зазнала значного радіоактивного забруднення, вони залишаються важливим компонентом в загальній системі захисту середовища від радіації. Завдяки високій фільтрації та поглинаючій здатності лісові масиви акумулюють велику кількість радіонуклідів, чим перешкоджають їх розповсюдженню на населені пункти та сільськогосподарські землі. На території громади знаходиться Червоненський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО СЕКТОРУ НАСЕЛЕННЯ ГРОМАДИ

З метою соціального захисту найуразливіших верств населення в межах реалізації заходів, передбачених програмою забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності, проводиться:

надання додаткової підтримки пільговим категоріям громадян, які найбільш її потребують;
робота щодо реалізації заходів комплексної обласної програми "З турботою про кожного";
забезпечення населення різними видами пільг та державних соціальних гарантій, що фінансуються з державного бюджету;
проводяться урочистості до свят та пам’ятних дат соціального спрямування;
надається допомога малозабезпеченим сім’ям в оформленні житлових субсидій на відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, природного газу, електроенергії та придбання твердого палива і скрапленого газу.

Населення громади переживає стійкий період демографічного старіння, що виражається у зростанні чисельності осіб, старших працездатного віку. В даний час в громаді проживає 1638 пенсіонерів, що складає 28,3% від загального числа жителів громади. Соціальний захист людей похилого віку, ветеранів є одним з пріоритетних напрямків діяльності селищної ради. На території селищної ради реалізуються державні соціальні програми, в ході яких здійснюються заходи щодо поліпшення становища громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, які проживають в сільській місцевості, забезпечується доступність медичної допомоги, культурно-дозвільних та інших послуг, виконком селищної ради сприяє активній участі літніх людей у житті суспільства. Вживаються заходи по залученню трудових колективів до соціальної підтримки ветеранів праці, інвалідів та інших категорій громадян.

Демографічна ситуація, що склалась в громаді, характеризується зменшенням кількості населення впродовж останніх років.

В 2017 році в громаді народилося 66 дітей, а померло 134 жителів громади. З них:

смт. Червоне - народилось 43 дітей, померло 89 жителя громади;
с. Глинівці - народилось 6 дітей, померло 7 жителів громади;
с. В. Мошківці - народилася 4 дитина, померло 6 жителів громади;
с. М. Мошківці - народилось 5 дітей, померло 9 жителів громади;
с. Забара та с. Котівка - народилось 1 дітей, померло 11жителів громади;
с. Крилівка - народилось 7 дітей, померло 16 жителів громади.

Більшість факторів, які впливають на демографічну ситуацію в селах, формуються на загальнодержавному рівні і залежать від фінансово-економічного стану та добробуту населення. Подолання фінансової кризи та поліпшення економічного стану населення, що в свою чергу призведе до досягнення сталого демографічного розвитку, нормалізації і відтворення населення, є тривалим і складним процесом.

Основні заходи щодо підтримки сім'ї, дітей та молоді

- зміцнення правових, моральних та матеріальних засад сімейного життя;

- запровадження правової, психолого-педагогічної та організаційно-методичної системи з метою створення оптимальних соціально-економічних умов для повноцінного виховання дітей у сім`ї;

- створення системи, цілеспрямованої навчання батьків усвідомленого батьківства, підвищення батьківського потенціалу та підвищення рівня психолого-педагогічної культури громадян;

- забезпечення соціальних заходів, спрямованих на вихід сімей із складних життєвих обставин;

- поширення соціальної реклами щодо пропаганди позитивного іміджу сім`ї та її соціальної підтримки, популяризації сімейного життя, формування національних, сімейних цінностей з питань здорового способу життя та збереження репродуктивного здоров’я;

- проведення інформаційних кампаній, спрямованих на пропаганду національного усиновлення, пошук та виявлення потенційних прийомних батьків, батьків-вихователів та мотивацію їх до створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу;

- забезпечення соціального супроводу різних категорій сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, прийомних сімей, сімей опікунів;

- cприяння дотримання державних гарантій щодо дітей, які влаштовані у прийомні сім`ї та під опіку чи піклування громадян;

- попередження соціального сирітства;

- реінтеграція новонароджених дітей, від яких відмовилися батьки, та дітей віком до 3 років з будинків дитини у сімейне оточення (батькам, у прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, встановлення опіки, усиновлення).

У ході економічного та соціального реформування з’явився ряд несприятливих факторів, які негативно впливають на стан сімей. Передусім це стосується демографічної ситуації, репродуктивного здоров’я, економічного стану сімей, сімейного безробіття, виховання дітей у сім`ї та їх навчання. Потребують розв’язання проблеми професійної підготовки, продуктивної зайнятості, охорони здоров’я, соціального забезпечення.

Останніми роками спостерігається нестабільність рівня життя більшості сімей.

Потрібно відмітити статистику по громаді:

- багатодітні сім'ї – 77 у них дітей - 234;

- неповні сім’ї – 59 в них дітей - 109

- діти-інваліди (віком від 6 до 18 років) – 29;

- діти сироти та діти позбавлення батьківського піклування – 25, з них сиріт - 14;

- діти, позбавлені батьківського піклування – 11;

- складні життєві обставини знаходяться на обліку – 24 в них дітей-57 .

З метою збереження родинних стосунків, надання соціальної підтримки сім’ям, які потребують допомоги, запобігання раннього соціального сирітства, підвищення батьківського потенціалу та запобігання насилля в родині, в селищі/селах діють різні соціальні програми.

Соціальна Програма першочергово реалізується на підставі:

Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»;
Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям–інвалідам»;
Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»;
Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 №1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновками лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним»;
Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги»;
Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
Указу Президента України від 18.03.2015 №150 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції» та ін.

Зайнятість населення та ринок праці.

Згідно зі статистичними даними станом на 01 січня 18 року в громаді нараховувалось 171 безробітних жителів громади.

Серед основних проблемних питань можна виділити:

зниження рівня економічної активності населення, в тому числі і серед осіб працездатного віку;

- скорочення загальної чисельності зайнятого населення;

- низька привабливість наявних вакансій для шукачів роботи;

- звужені можливості для працевлаштування у сільській місцевості.

- професійно-кваліфікаційний дисбаланс робочої сили;

- високий рівень молодіжного безробіття;

- недостатній професійний рівень та конкурентоспроможність населення на ринку праці, у тому числі економічно активного;

- наявність незареєстрованих трудових відносин, особливо у приватному секторі економіки;

- повільна динаміка створення нових робочих місць або завуальоване безробіття через зменшення (зупинку) виробництва.

У рамках регіональної програми зайнятості населення здійснюється комплекс заходів, спрямованих на активізацію економічної діяльності населення, розширення сфери застосування праці, «детінізації» зайнятості, зменшення диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили, створюються умови для самостійної зайнятості та соціальної підтримки незайнятих, зареєстрованих у державній службі зайнятості, у тому числі:

Червоненська селищна рада активно співпрацює з Андрушівським РЦЗ по залученню до громадських робіт безробітних громадян усієї громади – протягом усього року, а особливо у весняно-осінній період – мешканцями виконуються роботи із благоустрою населених пунктів, ремонтних робіт;
Посилено контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення та про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, забезпечується реалізація прав і гарантій працівників, виявляються випадки використання найманої сили без належного оформлення трудових відносин з роботодавцем;

Основні напрями роботи:

1. Розширення кола роботодавців, які будуть співпрацювати щодо організації профнавчання безпосередньо на робочому місці.

2. Забезпечення підвищення конкурентоспроможності осіб без професії, особливо молоді та економічно активного населення.

3. Організація стажування робітників, фахівців та зростання кількості напрямів підвищення кваліфікації.

4. Залучення до професійного навчання безробітних з числа учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб.

6. Організація професійного навчання безробітних у відповідності до потреб ринку праці на замовлення роботодавців, за укрупненими та інтегрованими професіями, в т.ч. в малокомплектних групах.

7. Організація професійного навчання безробітних для відкриття власної справи.

8. Підвищення кваліфікації безробітних, в тому числі робітників з підвищенням кваліфікаційного рівня, розширення профілю, компетенції, шляхом стажування або спеціалізації для безробітних з числа фахівців, набуття додаткових знань з нових технологій, устаткування.

9. Вдосконалення професійної орієнтації шляхом підвищення престижу робітничих професій, яких потребує ринок праці та які не користуються популярністю у молоді; створення сприятливих передумов для професійного самовизначення та самореалізації молоді; запобігання довготривалому безробіттю, особливо серед осіб, які потребують додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню; зміцнення впевненості безробітних у власних силах та прагнення до трудової діяльності завдяки індивідуальному підходу до кожної особи та надання адресних послуг.

10. Поглиблення взаємодії служби зайнятості з представниками владних структур, роботодавцями та громадськими організаціями шляхом проведення семінарів, зустрічей, круглих столів з метою роз’яснення існуючих можливостей у задоволенні потреб роботодавців у висококваліфікованих кадрах та в доборі підходящої роботи для населення.

2.3. ГУМАНІТАРНИЙ СЕКТОР

Охорона здоров’я.

На території громади функціонує 7 медичних закладів, які входять до складу КО «Центр ПМСД» Червоненської селищної ради та два аптечних пункта.

У всіх закладах комунальної організації працює 37 працівників. Медичний заклад обслуговуються мешканці смт. Червоне на інших сіл.

Протягом 2017 року фінансування відбувалося за кошти медичної субвенції та місцевого бюджету, загальна сума затверджена на рік 4402655 грн. З яких 1814252 грн. медична субвенція, кошти на відшкодування безкоштовних рецептів по програмі «Доступні ліки» 102227 грн. капітальні трансферти підприємствам 61265 грн.

Турбота про здоров’я населення є одним з основних показників ставлення держави до проблем населення. Разом з тим, саме стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Упродовж останніх років зберігається тенденція до погіршення стану здоров’я особливо дітей, зумовлена негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психоемоційного характеру.

Головним напрямком роботи закладів охорони здоров’я в цілому орієнтовані на сімейну медицину.

Сімейну медицину як спеціальність, особливо характеризує система професійних цінностей спеціалістів, які у ній працюють. Це, перш за все, широкий погляд на клінічні проблеми пацієнта, медичне обслуговування в контексті сім”ї, індивідуальний підхід до здоров”я хворого та членів його сім”ї. Лікар загальної практики – сімейний лікар повинен добре розуміти, як сім”я впливає на здоров”я пацієнта і як здоров”я пацієнта відображається на його сім”ї. Співробітництво з сім”єю буде означати, що з боку медичних працівників з”явиться розуміння й поважливе відношення до емоційних переживань і наслідків, які обов”язково виникають при захворюванні одного із членів сім”ї. Розуміння хвороби члена сім”ї неможливо відокремити від адекватної реакції інших членів сім”ї, рідних йому людей. Безумовно, відношення пацієнта до своєї хвороби, її розуміння та значення, яких він її надає, визначається його соціальним оточенням. З іншої сторони, хвороба пацієнта здійснює вплив на його близьких і оточення. Це єдиний, нероздільний процес із зворотними зв”язками. Сімейний лікар повинен не розхитувати цю систему, а приводити її у стан рівноваги.

Сімейну медицину, як спеціальність, відрізняє ряд надзвичайно важливих принципів. Головні із них :

довготривалість і безперервність спостереження ;
багатопрофільність первинної медичної допомоги ;
відношення до сім”ї, як до одиниці медичного обслуговування ;

превентивність, як основа діяльності сімейного лікаря ;
економічна ефективність і доцільність допомоги ;
координація медичної допомоги ;
відповідальність пацієнта, членів його сім”ї та суспільства за збереження й покращення його здоров”я.

Напрямки щодо впровадження зазначених принципів у систему охорони здоров”ябули окреслені постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000року №989 “Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров”я “.

Система охорони здоров”я виграє від перетворення медичного обслуговування в економічному відношенні, а держава виграє від зміцнення та підвищення потенціалу суспільного здоров"я”. Сімейна медицина, безперечно, не просто має право на існування, але й є єдиною запорукою підвищення не тільки якості надання медичної допомоги населенню, але й підвищення авторитету та соціального статусу лікаря, який прийме рішення присвятити свою професійну діяльність саме цьому розділу охорони здоров”я.

Сімейна медицина – це медицина сьогодення й майбутнього у вітчизняній охороні здоров”я.

Програма розвитку первинної медико–санітарної допомоги на засадах сімейної медицини Червоненській об’єднаній територіальній громаді на 2018 роки передбачає :

підвищення авторитету та соціального статусу сімейного лікаря, сімейної медсестри ;
підвищення рівня загальної та санітарної культури, пропоганду санітарно – гігієнічних знань.
гігієнічне виховання сім”ї, орієнтація членів сім”ї на раннє звернення до лікаря при найменших змінах функцій організму ;
розвиток матеріально – технічної бази амбулаторій загальної практики – сімейної медицини (капремонт, придбання медичної апаратури, автотранспорту, обновлення медичного обладнання, інструментарію, забезпечення ліками) ;
удосконалення кадрової роботи(курсова підготовка, атестація, участь в семінарах, конференціях ) ;
зниження захворюваності, зниження рівня загальної смертності, заохочення народжуваності ;
підвищення якості медичної допомоги, безперервної медичної опіки в сім”ях ;
збереження і зміцнення здоров”я населення, здовження середньої тривалості і якості життя, продовження повноцінного та здорового покоління.

Головними проблемами є:

Збільшення кількості хворих на серцево-судинну патологію, онкологічні, психічні, венирологічні захворювання.
Відсутність можливості надавати послуги паліативної медицини.
Брак лікарських засобів, реактивів та обладнання.
Застарілі транспортні засоби.
Погана профілактична та роз’яснювальна робота;
Висока смертність та захворюваність серед дітей.
Відсутність можливості оздоровлювати дітей в санаторіях, профілакторіях, тощо.
Недостатнє фінансування лікувально-профілактичних закладів з місцевих бюджетів, особливо центрів первинної медико-санітарної допомоги для оновлення матеріально-технічної бази закладів (у відповідності до табеля оснащення).
Застаріла модель медичного обслуговування населення.

Основні завдання:

забезпечити усі лікувальні заклади необхідними медикаментозними засобами;
заклади охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, забезпечити необхідним обладнанням, ліками, транспортом та кваліфікованими кадрами;
провести поточні ремонти в приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктах громади та Червоненської амбулаторії сімейної медицина;
забезпечити можливість закупівлі засобів імунно-супресивної медицини;
пропагувати здоровий спосіб життя та методи профілактики виникнення хвороб.

Програма першочергово реалізується на підставі:

Плану заходів на 2018-2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Житомирської області.

Регіональної програми протидії ВІЛ - інфекції/СНІДу на 2016-2018 роки.

Програми розвитку охорони здоров’я місцевої ради.

Основні заходи щодо забезпечення виконання Програми:

● Здійснювати допомогу на нагальні потреби медичних закладів за рахунок меценатів та шляхом субвенції міжбюджетного трансферту.

Освіта

У громаді налічується три загальноосвітні школи, одна неповна середня та дві повні середні, в яких станом на 01.01.2018 року навчається 549 учня та працює 65 вчителів.

В 2017р. на утримання закладів оствіти надійшла субвенція в розмірі 7 009 500,00 грн.

Всі три школи знаходяться на утриманні Червоненської селищної ради об’єднаної територіальної громади.

Головні проблеми:

Застаріла матеріально-технічна база шкіл;
Більшість закладів освіти в неналежному стані і потребують капітальних вкладень;
Низька якість позашкільної освіти;
Відсутність деяких кваліфікованих працівників (логопеди, дефектологи та ін.);
Великі витрати на утримання навчальні заклади та оплату за електроенергію та газ, що спричиняє необхідність впровадження енергозберігаючих технологій та повної термосанації закладів;
Брак коштів на проведення основник видатків з місцевого бюджету;
Необхідність дофінансування харчування молодших школярів та дітей, які потребуєть соціального захисту.

Основні заходи щодо забезпечення виконання Програми:

Збереження нинішньої освітньої бази.
Проведення поточних ремонтних робіт у всіх навчальних закладах громади.
Забезпечення 100% перевезення школярів та вчителів громади.
Продовжувати програму інклюзивного навчанням дітей з особливими освітніми потребами.
Забезпечення рівного доступу дітей до якісної освіти.
Продовжувати розвиток позашкільної освіти, забезпечити рівний доступу до неї дітей усієї громади.

Забезпечення високих стандартів навчання, активізація співпраці у сфері освіти і науки

Шляхи досягнення:

забезпечення переходу на новий Державний стандарт освіти;
забезпечення повного влаштування дітей у дошкільні навчальні заклади;
забезпечення високих стандартів навчання шляхом забезпечення навчально-методичними матеріалами, приладами, меблями та проведенням капітальних ремонтів приміщень навчальних закладів;
розвиток та удосконалення індивідуального та інклюзивного навчання;
формування єдиного інформаційного освітнього середовища;
сприяння підтримці обдарованої молоді.

Освітня Програма першочергово реалізується на підставі:

Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII.

Обласної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2018 року.

Плану заходів на 2018-2020 роки з реалізації Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року.

Реалізація заходів з розвитку фізичної культури та спорту, молодіжної та гендерної політики

Проблемні питання:

застаріла матеріально-технічна база - потребують капітальних та поточних ремонтів;
гострою проблемою залишається забезпечення команд та окремих спортсменів сучасним інвентарем та обладнанням;
відсутність закладів фізичної культури та спорту в багатьох селах громади або відсутність кваліфікованих тренерів;
відсутність нормального фінансування галузі;
недостаня інформативна та пропагандистська робота щодо залучення молоді до участі в секціях та гуртках;
слабке здоров'я підростаючого покоління.

Основні напрями діяльності:

Створення умов для фізичного виховання і спорту в усіх навчальних закладах, місцях масового відпочинку населення.
Забезпечення розвитку дитячо-юнацького спорту.
Забезпечення розвитку спорту вищих досягнень, спорту ветеранів та інвалідів.

Інструменти виконання:

Закон України «Про фізичну культуру і спорт».

Очікувані результати:

Проведення та покращення роботи секцій в приміщенні Червонеського центру дозвілля.
Завершення робіт та початок роботи Забарського центру дозвілля.
Підвищення результатів виступів збірних команд громади та окремих спортсменів у районних, обласних та Всеукраїнських змаганнях.
Формування системної підготовки спортивних команд.
Поліпшення забезпечення населення фізкультурно-спортивними спорудами різного типу.
Створення належних матеріально-технічних та фінансових умов для розвитку пріорітетних видів спорту.

Шляхи досягнення:

сприяння розвитку пріоритетних видів спорту та забезпечення підготовки спортсменів до участі у змагання;

забезпечити розробку та реалізацію обласної цільової соціальної комплексної програми підтримки сім’ї, демографічного розвитку, попередження торгівлі людьми та забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на 2016 – 2020 роки;
формування у процесі співпраці громадських об'єднань, органів державної влади та місцевого самоврядування системи неформальної освіти молоді;
впровадження комплексу заходів, спрямованих на популяризацію серед молоді здорового способу життя;
підготовка і проведення заходів щодо виховання патріотизму у молоді, зокрема патріотично-спортивних ігор;
надання інформаційної, консультативної й організаційної підтримки молоді;
реалізація програм (проектів, заходів, акцій, фестивалів, конкурсів тощо), спрямованих на підтримку творчого, інтелектуального розвитку та самовдосконалення молоді;
здійснення соціальної підтримки дітей, у першу чергу тих, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
запровадження дієвого механізму протидії насильству в сім’ї та торгівлі людьми;
реалізація спільно з інститутами громадянського суспільства програм та заходів, спрямованих на зменшення існуючих гендерних дисбалансів;
сприяння покращенню роботи спортивних закладів шляхом здійснення поступової модернізації їх матеріально-технічної бази, облаштування її необхідним обладнанням та інвентарем;
здійснення заходів пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, капітальним та поточним ремонтом спортивних споруд різних типів;
забезпечення розширення мережі спортивних секцій, оздоровчих груп для різних вікових категорій населення;
забезпечення оздоровлення та відпочинку дітей, у тому числі збереження та відновлення роботи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Очікувані результати:

охоплення різними формами заходів кожної молодої людини, спрямованих на формування громадської активності, громадської відповідальності та свідомості, підвищення рівня знань щодо інституційних механізмів реалізації своїх прав;
розвиток наметових патріотичних таборів;
збільшення відсотка оздоровлених дітей шкільного віку;
збільшення виявлення та підвищення ефективності надання допомоги жертвам насильства в сім’ї та торгівлі людьми;
зменшення гендерних дисбалансів;
зростання авторитету громади, як фізкультурно-спортивної;
забезпечення доступності, якості та різноманітності форм оздоровчих, рекреаційних, реабілітаційних та спортивних послуг для різних соціальних верств населення, особливо інвалідів і дітей-сиріт;
підвищення якості роботи спортивних закладів, поліпшення умов для занять фізичною культурою і спортом.

2.4.ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНА СКЛАДОВА

Цілями діяльності селищної ради є підвищення ефективності фінансово-бюджетної діяльності, забезпечення стабільного функціонування бюджетної системи в умовах фінансово-економічної кризи шляхом зміцнення та збільшення дохідної частини бюджету, підвищення ефективності, оптимізації раціонального використання бюджетних коштів.

Фінансово-бюджетна діяльність - це основний інструмент регулювання та стимулювання економічних і соціальних процесів в громаді, що реалізується за рахунок бюджетних ресурсів, власних коштів підприємств, установ та організацій, коштів позабюджетних фондів та коштів інвесторів.

В останні роки сільські та селищні бюджети стабільні, що дозволяє виконувати їх дохідну частину.

Основними по наповненню бюджету є доходи від місцевих податків і зборів (земельний податок, орендна плата за землю, єдиний податок, податок на нерухоме майно тощо).

У 2013 році виготовлено та затверджено нову нормативно-грошову оцінку землі в межах населених пунктів – базова вартість одного м² та для смт. Червоне 34,22 грн. (попередня діяла з 2009 р. – 6,24 грн./м²). Згідно цієї оцінки вартість оренди та земельного податку на землю збільшилась в 2-8 рази, в залежності від місця розташування земельної ділянки.

Протягом 2015 року переукладено договори оренди з переважною більшістю орендарів, що в свою чергу збільшило надходження до бюджету. Так переукладено договір з найбільшим платником села ПАТ «Червонський цукрових» та ПСП агрофірма «Світанок». Обсяг надходжень до бюджету громади від плати за землю в минулому році становив 3 210 545 грн., а обсяг надходжень від сплати єдиного податку склав 1 352 965 грн. Обсяг надходжень до бюджету від сплати акцизного податку поповнив наш бюджет на суму в 59 030 грн. В свою чергу обсяг надходжень до бюджету об’єднаної територіальної громади від сплати податку на доходи фізичних осіб становив 2 460 420 грн.

Доходи селищного бюджету на протязі 2017року складають 41 100 639грн. в т.ч. спецфонд 4085 843грн. що на 30,7% більше в порівнянні з минулим роком із них:

Власні надходження 21 315 082 грн. в т.ч2 218 700грн. спецфонд

Базова дотація 2 039100грн.

Стабілізаційна дотація 144 900грн.

Субвенції 14 672 357грн. в т.ч. спецфонд 1 867 143грн.

Додаткова дотація 2 929 200грн.

Державна допомога в вигляді субвенція з державного бюджету місцевим:

Субвенція на лікування окремих захворювань 80 714грн

Формування інфраструктури ОТГ 2 480 693 грн. в т.ч спец фонд 1 649 893грн.

Освітня 7 009 500грн.

Медична 4 534 200грн.

На здійснення заходів що до соціально економічного розвитку окремих територій 350 000грн.

Дохід спецфонду 2 218 700грн.

Формування інфраструктури 1 649 893грн.

за рахунок залишку освітньої субвенції на початок року 217 250 грн.

Основні завдання та заходи на 2018 рік:

● Забезпечити виконання дохідної частини бюджету.

● Забезпечити своєчасну та в належних розмірах сплату фізичними та юридичними особами податків, зборів та обов'язкових платежів до сільського бюджету.

Ефективне використання фінансових ресурсів, коштів місцевого бюджету, інших позабюджетних джерел та суб’єктів господарювання для реалізації визначених у Програмі заходів соціально-економічного розвитку громади.
Активізація роботи з виявлення фізичних осіб, праця яких використовується суб’єктами господарювання без укладання трудових угод, та сплати податку на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету.
Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення, на підприємствах щодо переваг отримання легальних доходів.
Фінансова підтримка реалізації інвестиційних програм і проектів.
Недопущення виникнення кредиторської та заборгованості у бюджетній сфері.
Забезпечити своєчасну та в належних розмірах сплату фізичними та юридичними особами податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету.
Розмістити тимчасово вільні кошти сільського бюджету на депозитних вкладах.

Очікувані результати:

●Стабільне функціонування бюджетної системи.

● Збільшення дохідної частини бюджету.

●Підвищення ефективності використання бюджетних коштів на вирішення першочергових заходів у житлово-комунальній та соціальній сферах.

●Покращення матеріально-технічної бази комунальних закладів.

Розробки та виготовлення схем та проектів.

На сьогодні селищною радою виготовлено державні акти на право постійного користування земельними ділянками, на яких знаходяться об’єкти нерухомості комунальної власності.

Згідно законодавства у разі відсутності даного акту неможливе будівництво чи капітальний ремонт об’єктів, що знаходяться на даній земельній ділянці.

Інвестиційна політика, створення умов для інвестиційної привабливості, зовнішньоекономічна діяльність та розвиток міжнародного співробітництва

Проблемні питання:

Недосконалість та суперечливість законодавчої бази, яка регулює інвестування капіталу на території України, та податкового законодавства.

Несвоєчасне повернення ПДВ та непрозорість механізму його повернення.

Складна процедура погодження документів по інвестиційних проектах, для реалізації яких надається державна підтримка.

Складний процес відведення та надання земельних ділянок інвесторам для здійснення господарської діяльності.

Обтяжливий процес підключення енергопотужностей, необхідних для реалізації нових інвестиційних проектів.

Військова агресія Російської Федерації – як наслідок значний перерозподіл витрат державного бюджету з соціальних проектів на оборону, вилучення трудових ресурсів в діючу армію, вилучення матеріальних ресурсів підприємств, зокрема транспорту, в діючу армію, зниження інвестиційної привабливості нашої економіки.

Низький рівень поінформованості підприємницьких структур, населення щодо напрямів розвитку співпраці між Україною та Європейським Союзом.

Основні напрями діяльності:

1. Оновлення інвестиційних пропозицій, які можуть бути запропоновані для реалізації інвестиційних проектів.

2. Сприяння у наданні пільг (податкові, пільгові умови оренди тощо) суб’єктам господарювання, що впроваджують інвестиційні проекти, які матимуть суттєве значення для економічного розвитку громади, в першу чергу створення значної кількості робочих місць.

3. Забезпечення інформаційного супроводу інвесторів, в тому числі при проходженні реєстраційних та дозвільно-погоджувальних процедур.

4. Створення розділу «Інвестиції» на веб-сайті громади.

5. Сприяння участі суб’єктів господарювання у програмах міжнародної технічної допомоги, міжнародного співробітництва, співпраці з донорськими організаціями щодо залучення коштів для фінансування інвестиційних проектів.

6. Висвітлення успішних практик інвестування у засобах масової інформації.

7. Участь та представлення інвестиційного потенціалу громади на інвестиційних форумах, інших заходах.

8. Забезпечення реалізації євроінтеграційної політики України, підвищення рівня поінформованості підприємницьких структур, населення щодо напрямів розвитку співпраці між Україною та Європейським Союзом.

9. Активізація роботи щодо залучення міжнародної технічної допомоги.

Інструменти виконання:

Розпорядження голови облдержадміністрації від 26.03.2012 № 88 «Про забезпечення комплексного розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Житомирській області».

Розпорядження голови облдержадміністрації від 29.10.2014 № 313 «Про затвердження плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами на 2014-2017 роки».

Очікувані результати:

Зростання позитивного інвестиційного іміджу територіальної громади.

Налагодження нових ділових контактів з потенційними інвесторами.

Технічне і технологічне оновлення та зростання обсягів виробництва продукції, в тому числі експортоорієнтованої.

Створення умов для сталого розвитку громади.

Збільшення експорту товарів та послуг підприємств.

Продовження політики стабільності та прозорості на засадах, визначених Бюджетним кодексом України, розширення податкової бази, посилення платіжної дисципліни щодо виконання податкових зобов’язань

Шляхи досягнення:

інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання відповідних місцевих бюджетів, а також здійснення контролю з боку громадськості за виконанням місцевих бюджетів;
забезпечення в повному обсязі фінансування з місцевих бюджетів захищених статей видатків, і в першу чергу, виплати заробітної плати з нарахуваннями працівникам бюджетних установ та оплати енергоносіїв по цих установах, виплат населенню по соціальному забезпеченню (пільгових пенсій, допомог тощо). не допускаючи простроченої заборгованості по вказаних видатках;
створення сприятливих умов для зростання економічної активності суб’єктів господарювання та економіки в цілому, у тому числі за рахунок її детінізації;
побудова гармонійних відносин з платниками податків для забезпечення добровільності сплати податків та зборів;
зниження тиску на платників податку внаслідок зменшення контрольно-перевірочних заходів;
упередження та руйнування злочинних схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилень від оподаткування;
посилення кадрового потенціалу, запобігання та недопущення корупційних проявів у роботі;
посилення боротьби із незаконним обігом підакцизних товарів шляхом вжиття заходів щодо недопущення їх підпільного виробництва та контрабандного ввезення таких підакцизних товарів на територію громади;
вдосконалення форм та методів масово-роз’яснювальної роботи, упередження виникнення конфліктних ситуацій;
підвищення рівня податкової культури населення, поінформованості суспільства;
підвищення рівня заробітної плати та збільшення за рахунок цього надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб;
забезпечення ефективного використання земельних ділянок, земельних часток (паїв), майна комунальної власності та перегляд розмірів орендної плати за дані об’єкти.

Очікувані результати:

забезпечення публічності та прозорості у складанні, розгляді, затвердженні та виконанні місцевого бюджету;
забезпечення стабільності у бюджетній сфері, і зокрема, в роботі бюджетних установ, уникнення соціальної напруги у суспільстві;
впровадження нових електронних сервісів;
посилення кадрового потенціалу, запобігання та недопущення корупційних проявів у роботі;

спрямування податків і зборів до місцевого бюджету;
упередження та руйнування злочинних схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилень від оподаткування;
збільшення податкових та неподаткових надходжень до місцевих бюджетів усіх рівнів.

Посилення боротьби з тіньовою зайнятістю

Шляхи досягнення:

попереджувати роботодавців про запровадження штрафів для посадових осіб за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, збільшення штрафів за порушення при нарахуванні єдиного соціального внеску, несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску;
пропагувати укладення трудових договорів виключно у письмовій формі;
проводити роз’яснювальної роботи серед роботодавців щодо недопустимості використання робочої сили з порушенням трудового законодавства;
сприяти скороченню нелегальної і тіньової зайнятості населення громади, легалізації трудових відносин;
посилення контролю у сфері боротьби з тіньовою зайнятістю шляхом проведення правороз’яснювальної роботи.

Очікувані результати:

попередження фактів нелегального використання робочої сили, зокрема, виявлення працюючих осіб без оформлення належним чином трудових відносин у торгівлі, сфері надання послуг населенню, вантажно - пасажирських перевезень, сільському господарстві та інших галузях;
сприяти створенню в суспільстві атмосфери негативного ставлення до роботодавців, які виплачують заробітну плату без сплати податку з доходів фізичних осіб і внесків до Пенсійного фонду з отриманих доходів і оприлюднення у засобах масової інформації відомостей про найбільш резонансні випадки.

2.5. РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ

Проблемні питання:

Недостатній рівень виділення коштів з державного та місцевих бюджетів для виконання робіт із землеустрою та охорони земель.

Крім того, більше 10 земельниї ділянок громади орієнтовною площею 3га., які використовуються фізичними особами-підприємцямита без правовстановлюючих документів, що призводить до щорічних втрат грошових надходжень до місцевого бюджету.

Також для часткового вирішення питання обліку земель громади не вистачає необхідних інноваційних засобів обліку та вимірювання.

Основні напрями діяльності:

1. Інвентаризація земель.

2. Охорона земель.

Проведення вишукувальних робіт, розробка проектної документації та рекультивація порушених земель.

Поліпшення сільськогосподарських та лісогосподарських угідь.

3. Забезпечення складання проектів та схем землеустрою територій, карти територіальної громади, підписання договорів.

Інструменти виконання:

Земельний кодекс України.

Закон України «Про землеустрій».

Закон України «Про охорону земель».

Закон України «Про оцінку земель».

Закон України «Про державний земельний кадастр».

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

2.6. ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Серед основних проблем енергозбереження є:

високі енергетичні затрати будівель установ бюджетної сфери;
низька енергоефективність більшості житлових будинків;
надмірні витрати на опалення та освітлення;
робота обладнання яке споживає електроенергію, споживає надмірну кількість природного газу, що потребує заміни на альтернативні прилади, тощо.

Завдання територіальної громади:

1. Сприяння переведенню об’єктів теплопостачання на альтернативні природному газу види палива.

2. Упровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів в установах бюджетної сфери, сприяння таким заходам у господарюючих суб’єктів.

3. Стимулювання населення, ОСББ на впровадження енергоефективних заходів у житлових будинках.

4. Утеплення приміщень, заміна вікон та проведення повної теплосанації.

Інструменти виконання:

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року №1056 «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження».

Програма стимулювання населення, ОСББ, ЖБК Житомирщини щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження на 2015-2018 роки.

Очікувані результати:

Реалізація енергоефективних заходів у житловій та громадській забудові.

Зменшення залежності від природного газу.

Зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Дооснащення газових котелень котлами на альтернативних видах палива у закладах освіти та загальноосвітніх навчальних закладах

Шляхи досягнення:

облаштування теплових пунктів;
монтаж енергоефективних котлів (на твердому та біопаливі) в тому числі із врахуванням використання місцевих видів палива;
часткова реконструкція систем опалення, пов’язана з винесенням котлів;

Очікувані результати:

за попередніми підрахунками перехід на енергоефективні вугільні котли дасть змогу економити до 30% в рік;
при переході на опалення пелетами економія складе 32%-40% в рік;
при опаленні дровами - у 3 рази;
комплексне вирішення питання експлуатації котелень у сільських закладах освіти, забезпечить безпечні та якісні умови навчання дітей;
можливість розвивати виробництво палива з місцевої сировини.

2.7. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Пріоритет 1. Забезпечення екологічної безпеки та використання рекреаційного потенціалу громади

Шляхи досягнення:

підвищення рівня суспільної екологічної свідомості шляхом створення екологічних загонів у школах та проведення бесід на уроках;
підготовка та участь в щорічних обласних та міжрегіональних екологічних конкурсах;
екологічна реклама та висвітлення основних заходів в засобах масової інформації;
реконструкція та будівництво очисних споруд каналізації населених пунктів громади;
укріплення берегів водних об’єктів у межах населених пунктів;
впровадження практики роздільного збирання побутових відходів, будівництво екологічно-безпечних полігонів твердих побутових відходів;
забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів та небезпечних хімічних засобів захисту рослин, в тому числі рекультивація територій, забруднених токсичними відходами.;
проведення заходів зі збереження видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України.

Очікувані результати:

підвищення рівня екологічної свідомості суспільства;
здійснення заходів із забезпечення екологічної безпеки та зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище;
розвиток інфраструктури з управління переробкою побутових відходів.

Пріоритет 2. Реалізація державної політики у сфері безпеки виробництва та охорони праці

Шляхи досягнення:

забезпечення пільгами та компенсаціями 100% працюючих у шкідливих і важких умовах праці;
забезпечення дотримання суб’єктами господарювання нормативно-правових актів з питань охорони праці;
налагодити дієвий контроль за охороною праці на всіх організаційних рівнях, на кожному підприємстві, установі, організації;
приведення до нормативних (обмеження впливу) шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях шляхом впровадження новітніх безпечних технологій, нових видів засобів індивідуального та колективного захисту.

Очікувані результати:

забезпечення функціонування об’єктових, галузевих та регіональних систем управління охороною праці на території громади;

створення цілісної системи соціальних гарантій охорони праці та здоров’я;

забезпечення реалізації прав робітників на пільги та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці, удосконалення системи пільг та компенсацій, забезпечення їх профілактичного характеру;
становлення та розвиток соціального партнерства в діяльності щодо забезпечення умов та безпеки праці.

Пріоритет 3. Забезпечення земельними ділянками військово-службовців, які беруть учать у антитерористичній операції на сході України

Шляхи досягнення:

визначення земельних масивів, які можуть бути придатні для передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства з метою забезпечення сімей військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, які захищають суверенітет і територіальну цілісність держави;
визначення селищною радою земельних ділянок комунальної власності, які можуть бути надані у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд зазначеній категорії громадян з подальшим затвердженням їх відповідним рішенням;
проведення роз’яснювальної роботи щодо процедури набуття права власності на земельні ділянки військово-службовців, які беруть учать у антитерористичній операції на сході України.

Очікувані результати:

підвищення рівня соціального розвитку сімей військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, які захищають суверенітет і територіальну цілісність держави за рахунок забезпечення земельними ділянками:

для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
для ведення індивідуального садівництва;
для ведення особистого селянського господарства.

Пріоритет 4. Реалізація державної політики у сфері управління, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, розвитку водного господарства, експлуатації водних об'єктів, державних меліоративних систем, захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод

Шляхи досягнення:

проведення інвентаризації, уточнення наявності та параметрів водних об’єктів громади, здійснення аналізу їх технічного стану, встановлення балансоутримувачів гідротехнічних споруд;
обстеження готовності гідротехнічних споруд та меліоративних систем до пропуску весняної повені і льодоходу;
заключення договорів орендованих водних об’єктів;
здійснення контролю за надходженням до бюджетів орендної плати за користування водними об’єктами на умовах оренди;
забезпечення експлуатації загальнодержавних міжгосподарських меліоративних систем;
будівництво та реконструкція берегоукріплювальних споруд;
розчищення, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок і водойм;
розробка проектів та винос в натуру прибережних захисних смуг;
розробка технічної документації щодо визначення меж можливого затоплення сільських населених пунктів і сільгоспугідь.

Очікувані результати:

здійснення нагляду у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів;
поліпшення якісного стану поверхневих вод;
встановлення балансоутримувачів безхазяйних гідротехнічних споруд;
забезпечення безаварійного пропуску весняної повені і льодоходу;
поповнення місцевих бюджетів за рахунок надходження коштів за оренду водних об'єктів;
захист сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод;
відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму, санітарного стану річок і водойм, що поліпшить екологічний стан сільських територій та умов проживання населення.

2.8. НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Проблеми надання адміністративних послуг:

Не внесено зміни до законів та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють надання адміністративних послуг, зокрема у сферах міграції та архітектурно-будівельного контролю.

Не прийнято Закон України «Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання».

Не впроваджена система електронного документообігу з метою спрощення процедури видачі документів дозвільного характеру.

Відсутність центру надання адміністративних послуг.

Основні напрями діяльності:

1. Удосконалення процедури надання адміністративних.

2. Покращення якості надання адміністративних послуг, забезпечення оперативності, доступності та зручності для суб’єктів звернень.

3. Забезпечення належних умов обслуговування відвідувачів та обробки інформації, скорочення часу та витрат населення для отримання адміністративних послуг.

5. Постійне оновлення інформації про адміністративні послуги.

6. Переведення в електронний формат окремих адміністративних послуг, що користуються найбільшим попитом серед населення і бізнесу та не містять інформації, доступ до якої обмежений згідно чинного законодавства.

Інструменти виконання:

Закон України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги».

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органами виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг».

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 588 «Про затвердження Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг».

Постанова Кабінету Міністрів України 24.12.2014 № 722 «Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження».

Забезпечення комплексності підходів до реалізації в громаді державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства

Шляхи досягнення:

створення сприятливих умов для діяльності та розвитку інститутів громадянського суспільства;
забезпечення співпраці органів виконавчої влади та ІГС у процесі формування та реалізації регіональної політики;
розвиток громадянського та інформаційного суспільства, підтримка свободи слова в громаді;
сприяння розвитку інформаційного простору, шляхом підтримки свободи слова в громаді та розширення співпраці з засобами масової інформації;
сприяння встановленню максимальної відкритості, прозорості та підзвітності суспільству місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
проведення регулярних консультацій (діалогу) із громадськістю з найважливіших питань життя суспільства;
запровадження громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, посилення впливу інститутів громадянського суспільства на прийняття управлінських рішень та їх реалізацію;
проведення роботи із вдосконалення форм інформаційно-просвітницької роботи з метою поліпшення поінформованості населення, особливо у сільській місцевості;
впровадження галузевої інформаційної системи, побудованої на сучасних веб-технологіях та електронному документообігу, з надання інформаційних послуг населенню;
сприяння встановленню максимальної відкритості, прозорості та підзвітності суспільству місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
забезпечення відкритості у діяльності місцевої ради;
підтримка ініціатив громадянського суспільства.

Очікувані результати:

налагодження конструктивної співпраці місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства;
подальший розвиток громадянського суспільства громади та його зміцнення;
підвищення якості рішень місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом врахування інтересів громадськості;
створення системи інформаційної підтримки процесу розвитку громадянського суспільства, консультацій з громадськістю, сприяння проведенню громадської експертизи, доступу до публічної інформації тощо;
посилення рівня довіри мешканців громади до місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
налагодження ефективної взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
підвищення позитивного іміджу територіальної громади в Україні та за її межами;
реалізація державної інформаційної політики;
активізація участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, залучення населення до проведення публічних обговорень, на сайтах та у засобах масової інформації щодо прийняття суспільнозначущих рішень.

2.9.РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ, ІНФРАСТРУКТУРИ ТА СФЕРИ ПОСЛУГ

Промисловість

Серед основих проблем промисловості нашої територіальної громади є:

- відсутність промислового потенціалу (корисні копалини);

- застаріла матеріальна база існуючих підприємств;

- висока енерго- та матеріаломісткість виготовленої продукції і, як наслідок, низькі темпи підвищення конкурентоспроможності промисловості та ефективності виробництва;

- нестабільна ситуація в країні, що унеможливлює залучення інвестицій;

- розташування територіальної громади в сільськогосподарській зоні;

- погана транспортна розв’язка та віддаленість від великих транспортних вузлів;

- поганий менеджмент;

- низька конкурентноспроможність виготовленої продукції;

- відсутність міжнародних зв’язків;

- висока вартість кредитних ресурсів.

Основні напрями діяльності:

1. Пошук напрямів діяльності та розробка промислових інвестиційних проектів.

2. Модернізація обладнання на ПАТ "Червонський цукровик".

3. Запуск у дію ДП «Червоненський ЗПТ».

Очікувані результати:

Збереження існуючих та створення нових робочих місць, конкурентний рівень заробітної плати, стабільне наповнення місцевого бюджету.

Дорожньо-транспортний комплекс

Проблемні питання:

Обсяги фінансування дорожнього господарства громади не забезпечують мінімальні нормативні потреби.

Поступове руйнування доріг.

Основні напрями діяльності:

1. Забезпечення експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.

2. Виконання основних заходів з безпеки дорожнього руху (власними силами в міру наших компетенцій та звернення у відповідні органи стосовно встановлення та заміни дорожніх знаків, аварійний ремонт бар’єрного огородження, обслуговування та ремонт зовнішнього освітлення, відновлення дорожньої розмітки).

3. Створення умов для розвитку рівної та добросовісної конкуренції у сфері послуг пасажирських автоперевезень, вимагати заміну непристосованого автотранспорту.

Очікувані результати:

Утримання доріг загального користування в належному стані, забезпечення безпечних умов руху на автомобільних дорогах, зниження аварійності на дорогах за рахунок поліпшення умов руху, інформаційне забезпечення учасників дорожнього руху.

Створення комфортних умов для пасажироперевезень.

Агропромисловий комплекс

Проблемні питання:

Високі відсоткові ставки за кредити.
Відсутність або недостатня дотаційна складова.
Низька цінова політика на сільськогосподарську продукцію.
Застаріле технічне обладнання фермерських господарств.
Зосередження великих обсягів виробництва молока у особистих селянських господарствах, що унеможливлює технологічне забезпечення якості молока.
Низький рівень виробничих показників у свинарстві, породжує неконкурентноспроможність на внутрішньому ринку виробників м'яса свинини.
Відсутність зацікавленості фермерів розвивати тваринницьку галузь.
Відсутність довгострокового ефективного кредитування для сільськогосподарського виробника.
Відсутність державної дотації на підтримку тваринницької галузі.
Відсутність у господарств коштів на обов’язкове вапнування не рідше одного разу у п`ять років 2,5тис.гектарів земель району.
В структурі посівних площ зернових найбільшу площу займає кукурудза.

Основні напрями діяльності:

1. Сприяння модернізації та введення в експлуатацію нових потужностей виробництва на фермерських підприємствах.

2. Підтримка розвитку галузі тваринництва у фермерських господарствах.

5 Подальший розвиток органічного землеробства.

6. Сприяння розвитку виробничої і соціальної інфраструктури, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

7. Соціальний розвиток села.

Розвиток тваринництва шляхом нарощування поголів’я сільськогосподарських тварин в сільськогосподарських підприємствах, будівництва нових та реконструкції існуючих тваринницьких комплексів та ферм

Шляхи досягнення:

розвиток молочного скотарства, будівництво та реконструкція молочно-товарних ферм, впровадження інноваційних технологій виробництва молока;
розвиток м’ясного скотарства, будівництво та реконструкція тваринницьких приміщень для відгодівлі великої рогатої худоби, впровадження інноваційних технологій виробництва м’яса;
розвиток свинарства, будівництво та реконструкція свиноферм, впровадження інноваційних технологій виробництва свинини;
розвиток птахівництва, будівництво птахокомплексів, впровадження інноваційних технологій виробництва яєць та м’яса бройлерів.

Очікувані результати:

забезпечення місцевого ринку тваринницькою продукцією власного виробництва;
забезпечення стабільної цінової ситуації на продовольчому ринку за рахунок його достатнього насичення продовольчими товарами та створення конкурентного ринкового середовища;
забезпечення сировиною підприємств харчової та переробної промисловості;
збільшення рівня зайнятості сільського населення.

Розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації

Шляхи досягнення:

розвиток особистих селянських та фермерських господарств на основі запровадження нових форм ринкових відносин;
розвиток системи функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
комплексний розвиток сільських територій та підвищення соціального захисту і життєвого рівня сільських жителів;
залучення коштів міжнародних організацій на створення і розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Очікувані результати:

підвищення рівня зайнятості сільського населення;
розширення мережі сільськогосподарської кооперації та системи збуту виробленої продукції;
підвищення конкурентоспроможності сільських територій;
підвищення рівня доходності та соціальної захищеності сільських жителів.

Підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу на основі інтенсифікації виробництва та впровадження інвестиційних проектів в галузі рослинництва, тваринництва та інфраструктурі зберігання сільськогосподарської продукції

Шляхи досягнення:

подальше технічне і технологічне переоснащення галузі;
нарощення обсягів виробництва зерна, розвиток інфраструктури зернового ринку, будівництво нових сучасних зерноскладів з енергозберігаючими технологіями зберігання зерна;
розвиток бурякоцукровиробництва та реконструкція діючого цукрового заводу;
розвиток галузі садівництва та інфраструктури для збереження плодоягідної продукції;
розвиток молочного скотарства, будівництво молочно-товарних ферм, впровадження інноваційних технологій виробництва молока;
подальший розвиток аграрного ринку, створення сприятливих умов для розвитку сільськогосподарської кооперації.

Очікувані результати:

забезпечення продовольчої безпеки територіальної громади та експортних потреб у продукції сільського господарства та продуктів її переробки;
забезпечення стабільної цінової ситуації на продовольчому ринку за рахунок його достатнього насичення продовольчими товарами та створення конкурентного ринкового середовища;

зростання ефективності роботи агропромислового комплексу.

Сфера торгівлі та послуг

Здійснення структурних перетворень в сфері торгівлі та послуг, направлених на підвищення якості обслуговування

Шляхи досягнення:

здійснення структурних перетворень у сфері торгівлі шляхом формування ефективної цивілізованої торговельної;
здійснення комплексу заходів з перетворення продовольчих та непродовольчих ринків у сучасні торговельно-сервісні комплекси;
розвиток логістики оптовими постачальниками з усуненням посередників на шляху руху товарів до кінцевих споживачів;
забезпечення належної якості торговельного обслуговування населення;
розвиток побутового обслуговування населення в сільській місцевості.

Очікувані результати:

підвищення ефективності проведення торговельної діяльності, відповідно до вітчизняних правових норм;
наповнення внутрішнього ринку якісними вітчизняними товарами за економічно обґрунтованими цінами;
створення територіальної мережі підприємств побутового обслуговування населення.

ІІІ.СТВОРЕННЯ НЕОБХІДНИХ УМОВ ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА УЧАСТИКІВ АТО

Основні цілі на 2018 рік:

- надання державних допомог сім’ям, які приїхали з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції;

- надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

- надання соціальної допомоги учасникам АТО та їх сім’ям;

- передбачити виділення земельних ділянок для учасників АТО, що проживають на території громади.

Кількісні критерії, що будуть свідчити про реалізацію цілей:

- надання цільової підтримки особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- кількість виділених земельних ділянок учасникам АТО.

Основні завдання та заходи на 2018 рік:

- забезпечення постійного контролю за наданням державних допомог сім’ям, які приїхали з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції – виконком селищної ради – протягом року;

- надання соціальної допомоги учасникам АТО та їх сім’ям – виконком селищної ради – протягом року;

- передбачити виділення земельних ділянок для учасників АТО, що проживають на території громади – селищна рада – протягом року.

ІV. ПРІОРИТЕТНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРВОНЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОБЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2018 РІК

Програма соціально-економічного розвитку територіальної громади на 2018 р. (далі - Програма) розроблена відповідно до вимог законів України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про місцеве самоврядування в Україні", Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року розроблена на підставі Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про стимулювання розвитку регіонів», з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 385 та відповідно до Порядку розроблення, проведення моніторингу та оцінки реалізації регіональних стратегій розвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року №1186.

Програма розглядається як плановий документ найвищого рівня в громаді та спрямована на забезпечення подальшого її розвитку. Мета та завдання – перетворити громаду у регіон, що демонструватиме сталий економічний розвиток, зростання багатогалузевої промисловості та сільського господарства, посилення конкурентних позицій з безпечними умовами проживання, у якому кожен громадянин матиме умови для розвитку та підвищення стандартів життя. Програму сформовано на основі цільового підходу, а саме: в ній визначено напрями і цілі розвитку громади на перспективу. Відповідно до реалій соціально-економічного розвитку Житомирської області Програма передбачає концентрацію зусиль і фінансових ресурсів на трьох стратегічних цілях:

- Перша – концентрується на забезпеченні стійкого розвитку багатогалузевої конкурентоспроможної економіки і передбачає розвиток інноваційного та конкурентоспроможного промислового сектору, сільського господарства, зміцнення малого та середнього підприємництва та росту інвестиційного потенціалу.

- Друга – містить ряд завдань і заходів, спрямованих на розвиток сільських територій, відповідно до якого передбачається підвищення продуктивності сільськогосподарського сектору та життєздатності сіл.

- Третя – окреслює необхідність створення бази для розбудови людського капіталу, підвищення стандартів життя населення.

Реалізація Програми буде забезпечена шляхом формування та вжиття комплексної системи заходів, визначених з урахуванням оцінки поточної ситуації та загального рівня розвитку населених пунктів громади. Її реалізація вимагає зосередження фінансових, фізичних та людських ресурсів та передбачає об’єднання зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесових кіл, громадян по вжиттю заходів, які будуть спрямовані на досягнення визначеної мети.

У Програмі визначено цілі та завдання соціально-економічної та культурної діяльності селищної ради на 2018 р., спрямовані на розвиток села – роботи з благоустрою, виконання будівельних та ремонтних робіт на об’єктах комунальної та інших форм власності, поповнення дохідної частини бюджету, з метою формування якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення територіальної громади.

Виконання заходів, передбачених цією програмою, сприятиме вирішенню основних проблем громади:

Збереження рівня доходів населення та збереження робочих місць.
Забезпечення соціального захисту найбільш вразливих верств населення.
Надійне функціонування системи життєзабезпечення населення.
Підвищення рівня соціальних стандартів і якості послуг, які безпосередньо надаються населенню.
Удосконалення діяльності та матеріально-технічної бази закладів культури, охорони здоров»я, освіти, створювати належні умови для всебічного та повноцінного розвитку дітей.
Продовжувати відродження культурних і просвітницьких традицій.
Спрямування наявних ресурсів на соціальне відродження населених пунктів громади та підвищення рівня доходів її жителів, створювати умови для розвитку аграрного сектору.
Продовжувати реконструкцію та поточний ремонт об’єктів життєзабезпечення, відновлювати та підтримувати в належному стані мережу сільських доріг, розв’язувати екологічні проблеми, розширювати мережа вуличного освітлення.
Впроваджувати заходи із енергозбереження.
Поліпшувати благоустрій місць громадського користування.
Проводити організаційну роботу щодо мобілізації до лав Збройних сил України та надавати необхідну допомогу військовослужбовцям та армії в цілому,тощо.

7 Заходи Програми фінансуються за рахунок коштів бюджету громади, субвенцій з державного бюджету, коштів підприємств та інвесторів.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни і доповнення до Програми затверджуються сесією Червоненської селищної ради за поданням селищного голови або відповідних постійних депутатських комісій.

Звітування про виконання Програми здійснюється за підсумками року.