Вода, як щоденний критично необхідний ресурс для життя та ризики, пов’язані з якістю води
Як відомо, стан організму людини залежить від повітря, способу життя, якості продуктів харчування, а також питної води. Вода - це найважливіший природний ресурс нашої планети. Без неї неможливий розвиток живої природи. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету. Вже давно вчені довели, що вода впливає на тривалість життя людини. Це не дивно, коли врахувати, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 90% людських хвороб спричинені вживанням неякісної води. В наш час питання якості питної води не втратило актуальності.
Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Мільярди вірусів і бактерій у воді призводять до спалахів епідемій, інфекційних захворювань, а токсичні речовини – до масових отруєнь.
Головним критерієм безпеки питної води в епідемічному відношенні є повна відсутність у воді шкідливих мікроорганізмів – збудників захворювань.
Для оцінки якості води в санітарній практиці користуються бактеріологічними показниками. Одним з показників бактеріального забруднення є кишкова паличка. Відомо, що кишкова паличка у порівнянні з іншими мікробами найбільш стійка у зовнішньому середовищі. Саме ця властивість кишкової палички використовується в якості санітарно-бактеріологічного показника забруднення води.
Водночас, коли йдеться про сільські території, здебільшого, забруднена нітратами та бактеріями вода — результати антропогенної діяльності. Передусім, нітрати є ознакою органічного забруднення водоносного горизонту — або використовують азотовмісні органічні добрива, або це є фекальне забруднення водоносного горизонту. Джерелом забруднення є вигрібні ями, негерметичні септики або ємності для збору рідких відходів, гноєсховища, місця утримання худоби тощо. Люди самі створили такі умови, адже це, як правило, приватна територія.
Вживання води питної, яка містить понад нормовану кількість нітратів, у окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, та люди, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи. Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання, актуальним буде: для приготування їжі та питних цілей використовувати чисту від нітратів питну воду, зокрема фасовану, бутильовану столову воду особливо батькам, які мають немовлят та дітей до 3-х років. Власникам шахтних колодязів рекомендується дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, при їх облаштуванні та утриманні, а саме: колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків). Не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання, намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та проведення дезінфекції.
Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини. В зв’язку з цим рекомендується власникам колодязів проводити аналізи води щороку.
Пріоритетом для покращення якості питної води є: оновлення та удосконалення систем водопостачання, упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання на водозаборах, будівництво і реконструкція водоочисних систем з використанням нових технологій.
Власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм. Колодязі загального користування обов'язково мають бути паспортизовані.
Враховуючи, що лише незначна частина населення наших громад має доступ до централізованого водопостачання актуальним буде провести користувачам шахтних колодязів заходи, які спрямовані на покращення якості води які мають проводитись у наступній послідовності:
1. Попередня дезінфекція шахтного колодязя. Перед дезінфекцією колодязя розраховують обсяг води в ньому (в м3), який дорівнює площі кільця колодязя (в м2) на висоту водяного стовпа (в м).Виконують дезінфекцію наступним чином: готують 10% -й освітлений розчин хлорного вапна. Для цього 0,5 кг хлорного вапна заливають холодною водою, розтирають до отримання рідкої однорідної маси і вливають 10 літрів води. Ретельно перемішують, відстоюють, зливають прозору воду. На 1 м3води витрачають 1 відро освітленого розчину хлорного вапна. Якщо вода у колодязі холодна (+4 град.C – +6 град.C), кількість хлорвмісного препарату для дезінфекції колодязя об’ємним способом збільшують вдвічі. Розрахункову кількість дезінфекційного засобу розчиняють у невеликій кількості води, налитої у відро, до отримання рівномірної суміші, освітлюють відстоюванням і виливають цей розчин у колодязь. Воду у колодязі добре перемішують протягом 15 – 20 хв. жердинами чи частим опусканням та підніманням відра на тросі. Потім колодязь закривають кришкою і залишають на 1,5 – 2 години.
2. Очищення криниці. Очищення проводиться через 1,5 – 2 години після попередньої дезінфекції колодязя. Колодязь повністю звільняють від води, очищають від потрапляння в нього сторонніх предметів і накопичення мулу. Стінки шахти очищають механічним шляхом від забруднень. Вибрані з колодязя бруд та мул вивозять на звалище або занурюють в заздалегідь викопану яму на відстані не менше 20 м від колодязя глибиною 0,5 м і закопують, попередньо заливши вміст ями 10% -ним розчином хлорного вапна (100 гр. хлорного вапна на 1 л води). Стінки шахти очищеного колодязя при необхідності ремонтують, потім зовнішню і внутрішню частину шахти зрошують з гідропульта 5%-ним розчином хлорного вапна (або іншим засобом, приготованим за інструкцією до препарату) з розрахунку 0,5л/м2 шахти. Перед тим, як людина спускається у колодязь, перевіряють, чи не накопичився там СО2, для чого у відрі на дно колодязя опускають запалену свічку. Якщо вона гасне, то працювати можна тільки в ізолювальному засобі індивідуального захисту органів дихання.
3. Повторна дезінфекція колодязя. Після очищення, ремонту та дезінфекції стінок шахти приступають до повторної дезінфекції колодязя. Витримують час, протягом якого колодязь знову заповнюється водою, повторно визначають обсяг води в ньому (в м3) і вносять потрібну кількість розчину хлорного вапна або іншого дезинфікуючого препарату згідно з інструкцією із застосування. Наприклад, при використанні хлорвмісних таблеток «Акватабс» - 8,67 необхідно 5 таблеток на 1 куб. м (1000 л). З розрахунку на 1 колодязь об’ємом 7 куб м (7000 л) – 35 таблеток. Після внесення дезинфікуючого розчину воду в колодязі перемішують протягом 10 хвилин, колодязь закривають кришкою і залишають на 6 годин, не допускаючи забору води з нього. Після закінчення зазначеного терміну наявність залишкового хлору у воді визначають якісно – за запахом. При відсутності залишкового хлору у воду додають 0,25 – 0,3 частини початкової кількості дезинфікуючого препарату і витримують ще 3 – 4 години.Після повторної перевірки на наявність залишкового хлору і позитивних результатів такої перевірки (наявність запаху хлору), проводять відкачку води до зникнення різкого запаху хлору. При використанні іншого дезінфікуючого засобу, необхідно користуватися інструкцією щодо застосуванню цього препарату.
4. Лабораторний контроль якості дезінфекції. Після проведених заходів санації колодязя, для контролю її ефективності, необхідно звернутись до акредитованих лабораторій.
Отже, вода є необхiдною складовою нашого iснування, але треба рацiонально її використовувати. I коли ми будемо дотримуватись таких простих принципiв, то споживання води пiде нам тiльки на користь.
Бердичівське районне управління
ГУ ДПСС в Житомирській області
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
