Червоненська громада
Житомирська область, Бердичівський район

Творець перших українських літаків

Сьогодні, 11 листопада, виповнюється 132 роки з дня народження Федора Федоровича Терещенка - нашого земляка, останнього дореволюційного представника славної династії українських цукрозаводчиків, відомого мецената.

 

Народився Федір Федорович у Києві і був наймолодшим з трьох дітей в родині. Його батькові, Федору Артемійовичу, на той час було 57 років.

 

Федір був неординарною особистістю. Здібному та допитливому хлопцеві було нудно на звичайних систематичних заняттях, тому науку він опановував самостійно і закінчив гімназію достроково, успішно склавши іспити екстерном. В 1907 році вступив до механічного відділення Київського політехнічного інституту.

 

Майже рік Федір за сімейними обставинами жив і навчався в Німеччині, а потім повернувся до України.

 

У вересні 1909 року одружився з фрейліною двору її Імператорської величності баронесі Беатрис-Теофілі-Єлизаветі-Софії-Катарині Кейзерлінг. Наступного року у молодої пари народилася донька Наталія.

 

Федора тим часом дедалі більше захоплювала ідея повітроплавання і її втіленню він приніс в жертву фактично все інше: навчання, родинний бізнес, сімейне життя. У 1912 році він залишає інститут, а в 1913-му фактично розпадається його родина. Весь свій вільний час та великі суми коштів він витрачає на літакобудування, заснувавши в Червоному власні авіамайстерні. У співпраці з однодумцями – як молодими початківцями, так і вже досвідченими та відомими конструкторами – він створює декілька моделей аеропланів (від «Терещенко-1» – до «Терещенко-7»). В ті часи в Червоному можна було зустріти таких відомих людей, як Олексанр Сергійович Кудашов, Володимир Петрович Григор’єв, Ігор Іванович Сікорський. У випробовуваннях аеропланів брали участь Петро Нестеров, Єжі Янковський та перша жінка-льотчиця (авіатриса, як вона сама себе називала) Любов Галанчикова. У Червоному будувалися не лише літаки власних моделей Терещенка. Він вдосконалював або копіював відомі марки Європи.

 

В 1914 році майстерні Червоного одержали замовлення від царського військового міністерства на виготовлення 12 військових літаків типу «Фарман». Невідоме до цього містечко почали відвідувати військові льотчики та іноземні спеціалісти.

 

Під час Першої світової війни в 1915 році майстерні евакуювали в місто Орел, а звідти – в Москву. До Червоного вони більше не повернулися.

 

Після більшовицького перевороту Федір Федорович виїхав за кордон, і це, звісно, врятувало йому життя. За його плечима були сім моделей власних літаків, винахід гнучкого крила, ряд інших суттєвих новацій, за що був заслужено нагороджений Золотою медаллю Київського Товариства повітроплавання.

 

Були за його плечима і нездійснені плани. Перш за все – побудувати в Червоному аеродинамічну трубу і створити при майстернях (заводі) науково-дослідний підрозділ. Але проєкт був надзвичайно дорогим і в умовах війни нереальним. Він, зокрема, потребував будівництва в Червоному самостійної електростанції.

 

Разом з тим, Федір Федорович активно займався благодійністю, про що повідомляли тодішні газети.

 

В еміграції Федір Федорович не повернувся до авіабудування. Однак, маючи при собі певний капітал, не міг, склавши руки, «проїдати» накопичені  кошти. Опинившись у Парижі він влаштувався на роботу… звичайним кіоскером, а ввечері – прямував до філармонії, щоб виступати з фортепіанним концертом, адже до всього був ще й віртуозним музикантом і навіть писав власні твори для фортепіано.

 

Помер Федір Федорович Терещенко 30 січня 1950 року в Парижі. Наприкінці життя у своїх книгах він писав, що «необхідно жертвувати одним, щоб отримати інше. Приносьте необхідні жертви». Він також наголошував на словах Вчителя: «Ти отримав, щоб давати. Тебе вели, щоб ти вів…». Наведені слова й були життєвим кредо всієї родини Терещенків. Справжньої української родини господарів, меценатів, творців!*


*За матеріалами Г.П. Мокрицького



« повернутися до списку новин